Людмила Панкратова: Головне про авторське право -2

Views:
 
Category: Entertainment
     
 

Presentation Description

No description available.

Comments

Presentation Transcript

Головне про авторське право для журналіста (частина друга):

Людмила Панкратова адвокат, медіа-юрист Головне про авторське право для журналіста (частина друга) ГО « Інститут розвитку регіональної преси”

Журналіст може захистити свої права у випадку таких порушень::

Журналіст може захистити свої права у випадку таких порушень: авторська стаття/фото опубліковано без зазначення імені автора; авторська стаття/фото опубліковано під іншим ім ’ ям; авторська стаття/фото опубліковано в іншому виданні за умови, що автор не визначив умови передруку; порушення цілісності твору, перекручення або спотворення чи інша зміна твору, що може зашкодити репутації автора; оприлюднення імені автора, якщо автор бажає залишитися анонімом. Інші порушення майнових та немайнових авторських прав, передбачені ст. 14, 15 Закону “про авторське право та суміжні права” та статтями ЦК

Автор може вимагати:

Автор може вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або виплату компенсацій;

Автор може вимагати:

Автор може вимагати вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень; вимагати від осіб, які порушують авторське право надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження; вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права.

Судове рішення:

Судове рішення СУД ПОСТАНОВЛЯЄ РІШЕННЯ ПРО: відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права; стягнення із порушника авторського права доходу, отриманого внаслідок порушення; виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, вимагати від осіб, які порушують авторське право інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

Спосіб захисту вибирає автор:

Спосіб захисту вибирає автор Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав. Згідно з положеннями статті 52 Закону про авторське право… можливим є одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав.

Визначення позовних вимог.:

Визначення позовних вимог. Авторське право складають: особисті немайнові права, передбачені статтями 423 і 438 ЦК та статтею 14 Закону Про авторське право і суміжні права. Вони не можуть бути передані (відчужені) іншим особам (за винятком, встановленим законом). Особисті немайнові права автора не залежать від майнових прав. Тому в разі передання виключних майнових прав на твір особисті немайнові права належать авторові твору, крім права на недоторканість твору - стаття 439 ЦК. Особисті немайнові права автора охороняються безстроково . Майнові права на твір можуть належати як автору твору, так і іншим особам, які набули їх відповідно до закону чи договору.

Позовна давність що застосовується до охорони майнових прав автора:

Позовна давність що застосовується до охорони майнових прав автора Немайнові вимоги: позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає з порушення особистих немайнових прав (ст.268 ЦК) Відповідно до ст.14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», право на визнання авторства, заборону згадування свого імені, вибирати псевдонім, збереження цілісності твору . На позовні вимоги майнового характеру ( стягнення винагороди за договором та інші права, пов'язані з використанням твору) застосовується загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК – три роки. У випадку пропуску строку позовної давності позивач має вказати поважну причину. Суд визначає, чи поновити пропущений строк. Відповідач може просити суд відмовити у позові, якщо пропущено строк позовної давності на підставі ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України )

Відшкодування збитків, упущеної вигоди, стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення авторського права:

Відшкодування збитків, упущеної вигоди, стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення авторського права Автор може вимагати: відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і / або виплату компенсацій. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 ЦК упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Для визначення розміру збитків у частині упущеної вигоди судам слід виходити з показників, які звичайно характеризують доходи суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди , що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право .

Стягнення компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу:

Стягнення компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу Компенсація підлягає виплаті у разі : доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та якщо не доведено розмір збитків. Для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо : наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права . Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, необхідно довести: факт порушення майнових прав, та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського ; - тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); - розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; - кількість осіб, право яких порушено; - наміри відповідача; - можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Максимальна та мінімальна сума компенсації :

Максимальна та мінімальна сума компенсації При цьому суд враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема , справедливість, добросовісність та розумність. Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі. Максимальна: 1004,00 х 50000=50.200.000 грн Мінімальна: 1004,00 х 10 = 10. 040 грн.

Забезпечення доказової бази.:

Забезпечення доказової бази. ЩОДО ФОТОГРАФІЇ: • негативи та вихідні файли ( при цифровому фото) • докази того, що фото було опубліковано раніше – в друкованому виданні, на веб-сайті тощо. При публікації фото на сайті необхідно створити скрішот сторінки, роздрукувати її та засвідчити роздруківску актом про те, що дана роздруківска проведена з ПК та знаходиться за певною веб-адресою . • вихідний файл, записаний на матеріальному носієві, негатив. Також можна видрукуваний примірний фотографії та направити на свою адресу на своє імя цінним рекомендованим листом з описом вкладення. Конверт з документами про його відправку буде доказом того, що фото створена у відповідну дату. • реєстрація авторського права у Державному підприємству “Українське агентство з авторського права і суміжних прав” . Така реєстраціє не є прямим доказом Вашого авторства, але вказує, що на певну дату ви заявили про своє авторське право.

Забезпечення доказової бази щодо статей:

Забезпечення доказової бази щодо статей Файл з текстом, при збереженні повинна бути вказана дата створення твору; Примірник опублікованого твору у друкованому ЗМІ або на веб-сайті; Матеріали, які передували підготовці статті: питання журналіста, записи інтерв”ю тощо Докази того, що Ви отримали гонорар за твір. Докази того, що відсутній договір на відчуження права на використання твору.

Докази факту порушення авторських прав:

Докази факту порушення авторських прав Скріншоти сторінок з Інтернет-видань, які порушили авторське право, завірені актами про їх роздруківку; Примірники друкованих ЗМІ, де була опублікована Ваша стаття з порушення авторських права. Покази свідків про те, що ваші права порушені (накриклад, колеги можуть свідчити, що ви готували дану статтю тощо)

Підсудність справ про порушення авторського права :

Підсудність справ про порушення авторського права Якщо автор – фізична особа, справи розглядаються у порядку цивільного судочинства – судами загальної юрисдикції за місцем знаходження відповідача. Для фізичної особи – місце її реєстрації; Для юридичної особи місце місцезнаходження ( фактичної адреси). Для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності, якщо цей спір виник не у зв'язку зі здійсненням нею господарської діяльності. У іншому випадку – СПД виступає як юридична особа. Спір буде розглядатися за місцем здійснення її діяльності.

Державне мито:

Державне мито Позивачі звільнені від сплати державного мита за позовами, що випливають з авторського права. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди та виплату майнового відшкодування у зв'язку з порушенням авторського права випливають з авторського права, тому судовий збір за пред'явлення таких позовних вимог не сплачується.

Позивачі у справах про захист авторських прав:

Позивачі у справах про захист авторських прав У справах про захист авторського права позивачами є: автори творів, їх спадкоємці та особи, які набули права на твори відповідно до договору чи закону (суб'єкти авторського права); виконавці творів, їх спадкоємці та особи, які набули суміжні права відповідно до договору чи закону щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники (суб'єкти суміжних прав); інші заінтересовані особи мають право в разі смерті автора та за відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом про охорону недоторканності твору (частина друга статті 439 ЦК)

Якщо твір опубліковано під псевдонімом або анонімно:

Якщо твір опубліковано під псевдонімом або анонімно Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство . У зв'язку з цим позов на захист прав такої особи як представник пред'являє видавець. У таких випадах суд не вправі вимагати розкриття імені автора. Якщо автор не розкриває свого імені та не бере участі у справі, а видавець підпадає під визначення суб'єкта, зазначеного в статті 1 ГПК , то такий спір, залежно від суб'єктного складу, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства . Якщо автор такого твору не розкриє своє ім'я або не заявить про своє авторство до вирішення справи по суті, суд ухвалює рішення про задоволення позову на користь видавця, який у подальшому передає стягнуте за рішенням суду автору або іншій особі, якій належать авторські майнові права на відповідний твір.

Належний відповідач у справах:

Належний відповідач у справах Належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Відповідно до статті 4 Закону України "Про видавничу справу" відносини у сфері видавничої справи регулюються, зокрема, Законом N 3792-XII, згідно з яким видавець зобов'язаний дотримуватись норм авторського права (стаття 20 Закону "Про видавничу справу") Таким чином, здійснюючи видавничу діяльність, видавець, що надав виготовлювачу видавничої продукції оригінал-макет твору для його друку, буде належним відповідачем у разі порушення прав автора твору.

Настання майнової відповідальності:

Настання майнової відповідальності Майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Що доводить позивач:

Що доводить позивач Позивач повинен довести: факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. Суд виходить із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК , стаття 11 Закону N 3792-XII). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Що доводить відповідач:

Що доводить відповідач Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

Презумпція авторства:

Презумпція авторства Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею. Правова охорона поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені, як на завершені, так і на не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Відповідно до статті 9 Закону N 3792-XII ( 3792-12 ) частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону ( 3792-12 ). Таким чином, назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними. Передбачена Законом N 3792-XII ( 3792-12 ) правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі, наприклад на шахову партію, методи навчання (частина третя статті 8 Закону N 2627-III)

Твір і матеріальний обєкт, у якому втілено твір:

Твір і матеріальний обєкт , у якому втілено твір Авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки. У зв'язку з цим звернути увагу судів на те, що незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права, передбачених статтями 438 - 441 ЦК,главою 75 ЦК, і права власності на матеріальний об'єкт, який згідно зі статтею 317 ЦК полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним. Наприклад, особа, придбавши картину, фотографії тощо, стає їх власником, проте не набуває авторських прав на такі твори .

Службові твори:

Службові твори Якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов'язків і за службовим завданням роботодавця, то особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними. Майнові права на об'єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором (частина друга статті 429 ЦК). Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта. Порядок здійснення майнових прав на такий об'єкт може бути врегульований цивільно-правовим договором. У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.

Службові твори:

Службові твори За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта. Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата - це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом.

Розміщення творів в Інтернет:

Розміщення творів в Інтернет 31. Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону N 3792-XII ,тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. Згідно зі статтею 1 Закону N 3792-XII відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер. Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 Закону N 3792-XII то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону N 3792-XII

При вирішення спорів з порушення авторського права в Інтернет:

При вирішення спорів з порушення авторського права в Інтернет При вирішенні відповідних спорів суд повинен установити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред'явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК ( 1618-15 ) в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Неправомірне зберігання копії комп'ютерної програми в пам'яті електронного засобу (комп'ютера тощо) є порушенням майнового авторського права.

Строк дії майнових прав:

Строк дії майнових прав При обчисленні строків охорони авторського права і (або) суміжних прав необхідно мати на увазі, що ці строки визначаються за законодавством, яке діяло на момент виникнення прав з урахуванням наступних законодавчих змін . Строк дії майнових прав автора на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом. Це положення застосовується до твору в цілому незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле, чи складається із частин, кожна з яких має самостійне значення ( У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору (частина п'ята статті 28 Закону N 3792-XII) ( 3792-12 ). Строк дії суміжних майнових прав спливає через п'ятдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, опублікування фонограми (відеограми), першого здійснення передачі (програми) організації мовлення (з урахуванням особливостей, передбачених статтею 456 ЦК) Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

authorStream Live Help