тема 7 НЕТРАДИЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

Views:
 
     
 

Presentation Description

No description available.

Comments

Presentation Transcript

Тема. НЕТРАДИЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ :

Тема. НЕТРАДИЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ Конкуренція між банками та небанківськими фінансово-кредитними установами, а також всередині самої банківської системи, сприяє подальшій універсалізації банківської справи, розвитку та розширенню кола операцій та послуг, що їх може виконувати сучасний універсальний банк. Крім традиційних, базових для комерційних банків України операцій, вони виконують нові, не традиційні для них операції та послуги. До перших належать операції і послуги, пов’язані з формуванням банківських ресурсів, їх розміщенням в активи та здійсненням розрахунків між клієнтами. Виникнення та подальший розвиток нетрадиційних банківських операцій та послуг зумовлені багатьма причинами. Зокрема це: зниження рівня дохідності традиційних банківських операцій та послуг; загострення конкуренції між банківськими та небанківськими фінансово-кредитними установами, а також між самими комерційними банками. Конкуренція вплинула на залучення банків до певних видів діяльності, які можуть здійснювати також небанківські фінансово-кредитні установи; необхідність підвищення якості обслуговування своїх клієнтів.

PowerPoint Presentation:

До нетрадиційних для банків України операцій та послуг можна, зокрема, віднести: лізинг; факторинг; довірчі (трастові) послуги; операції з дорогоцінними металами; гарантійні, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги; фінансовий інжиніринг.

ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ:

ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ З економічного погляду лізинг схожий з кредитом, що надається під основні засоби. В цьому випадку кредитоодержувач за рахунок періодичних грошових внесків погашає борг, при цьому комерційний банк з метою забезпечення повернення кредиту зберігає за собою право власності на об’єкт, що кредитується до повного погашення кредиту. Лізингоодержувач стає власником об’єкта лізингу лише після закінчення строку договору. Отже, у лізингу елементи оренди взаємозв’язані з елементами кредитних правовідносин, а грошовий та матеріальний потік злиті в єдиний взаємозв’язаний комплекс грошово-майнових відносин. Тому лізинг ще називають кредит-орендою .

PowerPoint Presentation:

Об’єктом лізингу може бути будь-яке майно, що належить до основних фондів, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передавання його в лізинг. Розрізняють лізинг рухомого і нерухомого майна. Суб’єктами лізингу є сторони, які мають безпосереднє відношення до об’єкта лізингу. При цьому їх можна умовно поділити на прямих і непрямих учасників. Безпосередніми учасниками лізингової угоди можуть бути: лізингодавець, тобто суб’єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти лізингу; лізингоодержувач, тобто суб’єкт підприємницької діяльності, котрий одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізингового майна (постачальник) — суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно та/або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

ПОСЕРЕДНИЦЬКІ, КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ:

ПОСЕРЕДНИЦЬКІ, КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ Серед нетрадиційних банківських послуг дедалі важливішу роль відіграють посередницькі послуги . На практиці надання таких послуг оформляється двома видами цивільно-правових договорів: договором доручення та договором комісії. За своєю суттю ці договори є договорами на продаж послуг. Законодавець під продажем послуг розуміє будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії — підписання документів, укладення угод. Але, виконуючи юридичні дії, повірена особа виконує і фактичні дії — пошук контрагентів, наведення довідок, огляд майна тощо.

PowerPoint Presentation:

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду укласти одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. За цим договором укладаються угоди не безпосередньо особою, заінтересованою в їх кінцевому результаті, а за її дорученням і за її рахунок іншою особою. За угодами, які укладає комісіонер з третіми особами, набуває права і стає зобов’язаним не комітент, а комісіонер, бо він укладає угоди хоч і за рахунок комітента, але від свого імені. Повіреним і довірителем, а також комісіонером і комітентом мо­жуть бути громадяни та юридичні особи, зокрема банки. Договір доручення має багато спільного з договором комісії. Схожість полягає в тому, що в них є третя особа, а також у тому, що на підставі цих договорів одна сторона (повірений чи комісіонер) укладає угоди в інтересах другої сторони (довірителя чи комітента).

PowerPoint Presentation:

Комерційні банки надають різноманітні види посередницьких послуг. Найпоширенішими серед них є посередництво в одержанні клієнтом кредиту, в операціях з майном, зокрема цінними паперами, валютою. Перший вид посередницьких послуг надається банком тоді, коли він сам з тієї чи іншої причини не може задовольнити кредитну заявку клієнта. У цьому разі обслуговуючий банк може бути посередником у пошуку клієнтові іншого банку-кредитора або на його прохання одержати міжбанківський кредит і за рахунок його надати кредит клієнту. Якщо клієнтові потрібен великий кредит, то банк може вдатися до консорціумного або паралельного кредитування клієнта. Помітно збільшилося надання посередницьких послуг в операціях з цінними паперами. При первинному розміщенні цінних паперів комерційні банки можуть за дорученням, від імені і за рахунок емітента виконувати обов’язки щодо організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. Комерційні банки можуть займатися і брокерською діяльністю, тобто здійснювати цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

PowerPoint Presentation:

Інформаційні послуги . Банки, завдяки своїм місцю і ролі в економіці, наявності сучасних засобів телекомунікацій і електронно-обчислювальної техніки завжди мають значну кількість різноманітної інформації, тобто документованих або публічно оголошених відомостей про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі, економіці. Це дає змогу комерційним банкам надавати інформаційні послуги, тобто займатися діяльністю, пов’язаною з доведенням інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб. Основними видами інформаційної діяльності є: 1. Одержання інформації , тобто набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою. 2. Використання інформації — це задоволення інформаційних потреб юридичних та фізичних осіб. 3. Поширення інформації — це розповсюдження, оприлюднення, реалізація у встановленому законом порядку інформації. 4. Зберігання інформації — це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.

PowerPoint Presentation:

До найпоширеніших видів інформаційних послуг, що надають комерційні банки, можна віднести: інформування про чинне законодавство зарубіжних країн у галузі банківської справи, фінансів, валютного регулювання, оподаткування тощо; надання копій грошово-розрахункових документів; допомога у розшуку перерахованих сум; надання інформації про прийняття Національним банком України та іншими органами рішень, які впливають на господарську діяльність клієнта; доведення інформації про курси іноземних валют, котирування цінних паперів та їх дохідність тощо; сприяння в підборі партнерів (покупців або постачальників), засновників, учасників обмінних операцій тощо.

ТРАСТОВІ ПОСЛУГИ :

ТРАСТОВІ ПОСЛУГИ Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа — засновник , передає своє майно у розпорядження іншій особі — довірительному власнику , для управління в інтересах третьої особи — бенефіціара . Отже, в зазначених правовідносинах беруть участь три сторони: довіритель майна (засновник) — юридична або фізична особа, яка заснувала траст та/або передала довірительному власнику повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору; довірительний власник (траст) — сторона, яка здійснює управління майном. Ним можуть бути спеціалізовані трастові компанії (довірчі товариства) або трастові відділи банків; бенефіціар — особа, на користь та в інтересах якої надаються довірчі послуги. Ним може бути сам довіритель майна або третя особа.

PowerPoint Presentation:

Залежно від характеру розпорядження майном трастові послуги поділяються на: активні, коли майно, що перебуває у розпорядженні трастової компанії чи банку, може видозмінюватися, зокрема, шляхом його продажу, надання в позику або заставу без додаткової згоди довірителя; пасивні, коли майно не може бути використане довіреними особами без відповідної згоди довірителя. За характером дій, які може здійснювати довірительний власник, розрізняють довірчі послуги, пов’язані з управлінням майна довірителя і не пов’язані з таким. Правовою основою трастових послуг, не пов’язаних з управлінням майна, є те, що комерційний банк або трастова компанія у цьому разі є повіреною особою, яка бере на себе здійснення юридичних дій за рахунок і від імені клієнта. Залежно від категорії довірителя майна розрізняють трастові послуги: 1) для фізичних осіб; 2) для юридичних осіб.

ФАКТОРИНГ :

ФАКТОРИНГ Факторинг — це операція, яка поєднує у собі низку посередницько-комісійних послуг з кредитуванням оборотного капіталу суб’єкта господарювання. Основою факторингу є перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. Фактично банк (факторингова компанія) купує рахунки-фактури постачальника за відвантажену продукцію, виконані роботи чи надані послуги. Факторингові операції, крім купівлі права на вимогу боргу, включають: кредитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку постачальника, зокрема реалізації продукції (роботи, послуг); інкасування дебіторської заборгованості постачальника; страхування постачальника від кредитного ризику.

PowerPoint Presentation:

Учасниками факторингової операції можуть бути: посередник (фактор), тобто комерційний банк або факторингова компанія; постачальник товарів (робіт, послуг); покупець. Відносини між суб’єктами факторингу регулюються договором, який укладається у письмовій формі між фактором і постачальником. У ньому дається перелік істотних умов, до яких, зокрема, належать ті, що захищають інтереси сторін — взаємні зобов’язання і відповідальність сторін, розмір кредиту і плати за факторингове обслуговування, вид факторингу. Оскільки факторингові операції мають ризиковий характер, то перед укладенням договору фактор ґрунтовно вивчає фінансово-господарську діяльність клієнта-постачальника. Оцінка фінансового стану підприємства впливає на прийняття фактором позитивного рішення про укладення факторингової угоди та її зміст.

ОПЕРАЦІЇ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ:

ОПЕРАЦІЇ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ Дорогоцінні метали — це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані. Операції з дорогоцінними металами включають дії, пов’язані з: виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку дорогоцінних металів; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; ввезенням дорогоцінних металів у країну з-за кордону та вивезенням їх з неї. Банки здійснюють на ринку дорогоцінних металів операції з банківськими металами. До останніх належать золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота — 995,0; для срібла — 999,0; для платини та паладію — 999,5.

PowerPoint Presentation:

До операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі: 1. Депозитні операції здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк. Для цього використовуються металеві рахунки. 2. Операції з надання кредитів у дорогоцінних металах здійснюються шляхом поставок їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені рахунки в обмін на зобов’язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі. 3. Операції з монетами з дорогоцінних металів. Банки здійснюють продаж клієнтам монет з дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. 4. Операції спот (spot) — це операції з купівлі-продажу дорогоцінних металів, що здійснюються контрагентами на умовах зарахування/списання металу та валюти з рахунків на рахунки не пізніше другого робочого дня після укладення угоди. 5. Операції типу своп (swap) — це одночасна купівля і продаж дорогоцінного металу. 6. Опціони — право (але не обов’язок) продати чи придбати певну кількість золота за певною ціною на певну дату (європейський опціон) чи протягом усього обумовленого строку (американський опціон). 7. Форвардні угоди передбачають продаж (купівлю) металу на строк, що перевищує 2-й робочий день після укладення угоди.

ФІНАНСОВИЙ ІНЖИНІРИНГ:

ФІНАНСОВИЙ ІНЖИНІРИНГ фінансовий інжиніринг — це цілеспрямоване розроблення та реалізація нових фінансових інструментів та/або нових фінансових технологій, а також творчий пошук нових підходів до вирішення фінансових проблем за допомогою уже відомих фінансових інструментів та технологій. Можна сказати, що фінансовий інжиніринг допомагає банкам та іншим фінансовим посередникам оперативніше та ефективніше реагувати на зміни, що відбуваються у світі, в законодавстві та економіці конкретної країни, всередині конкретного суб’єкта господарювання. Фінансовий інжиніринг відіграє значну роль в управлінні короткостроковими та довгостроковими інвестиціями. Зокрема були розроблені та впроваджені в практику такі інструменти, як взаємні фонди грошового ринку, взаємні фонди та ринок REPO.

PowerPoint Presentation:

Відчутну роль відіграє фінансовий інжиніринг у фінансуванні зовнішньої торгівлі, залученні грошових ресурсів для інвестицій; покритті бюджетного дефіциту, зниженні бази оподаткування у клієнта, включаючи самі банки; сек’юритизації активів; управлінні ризиками тощо. Застосування фінансового інжинірингу передбачає наявність у банків висококваліфікованих спеціалістів. Останні повинні мати відповідний рівень знань у галузях економічної та фінансової теорії, бухгалтерської та банківської справи, юриспруденції, математики, статистики та оподаткуванні, володіти мистецтвом моделювання. Крім того, необхідно знати комп’ютерну та телекомунікаційну техніку, бути поінформованим про наявні, розроблені фінансові інструменти та схеми, розуміти, в який спосіб їх можна використати при вирішенні поставлених фінансових проблем.

authorStream Live Help