Українські землі напр XVII - XVIII ст.

Views:
 
Category: Education
     
 

Presentation Description

No description available.

Comments

Presentation Transcript

PowerPoint Presentation:

Україна наприкінці XVII – у XVIII ст. Гетьманування Івана Мазепи. Північна війна і Україна. Полтавська битва 1709 р. Гетьман Пилип Орлик та його “Конституція” . Обмеження автономії Гетьманщини за часів Івана Скоропадського, Павла Полуботка та Данила Апостола. Гетьманування Кирила Розумовського. Ліквідація Гетьманщини і Запорозької Січі російським царизмом. Розгортання опришківського та гайдамацького рухів. Коліївщина.

PowerPoint Presentation:

У липні 1687 року відбулася козацька рада на р. Коломак , основним рішенням якої було усунення Івана Самойловича від влади та обрання новим гетьманом Івана Мазепи (1687-1708) . Іван Степанович Мазепа народився на Київщині - у с. Мазепинцях неподалік Білої Церкви, в сім'ї українського шляхтича. Більшість істориків вважають датою народження гетьмана 1639, або 1640 р. Майбутній гетьман здобував освіту в Києво-Могилянській академії, єзуїтській колегії у Варшаві, навчальних закладах Німеччини, Італії, Нідерландів, де вивчав військову справу, дипломатію, іноземні мови (згодом оволодів десятьма мовами). Служив у польського короля, гетьманів П. Дорошенка та І. Самойловича. Своє гетьманування Іван Мазепа розпочав з укладення Коломацьких статей 1687 р. між гетьманом і російським урядом, які передбачали посилення в Гетьманщині влади царату і ще більше обмеження прав гетьмана та гетьманського уряду. Втім головною метою нового гетьмана було об'єднання земель України під своєю владою. Великі сподівання він покладав на молодого російського царя Петра І (1689-1725). Між ними склалися надзвичайно довірливі стосунки. За підтримки Москви Мазепа сподівався поширити територію Гетьманщини на відвойовану від Польщі Правобережну Україну, а також степову смугу вздовж Чорного та Азовського морів, якою володіли Крим і Туреччина. Українські козаки наприкінці XVII ст. брали участь у кримських походах російської армії, а з 1700 р. – у Північній війні Росії зі Швецією. Коли у 1700-1704 рр. у Речі Посполитій на території Правобережної України розгорнулося українське національно-визвольне повстання під проводом білоцерківського полковника Семена Палія (Гурка), за наказом Петра І козаки Мазепи взяли активну участь у його придушенні і зайняли Правобережжя. Таким чином у 1704 р. Іван Мазепа став гетьманом обох берегів Дніпра.

PowerPoint Presentation:

Основні напрямки політики гетьмана І. Мазепи Діяльність Мазепи змінила архітектурні обриси багатьох міст, зокрема Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен, Батурина, Бахмача та інших. Мазепа фундував більше десятка нових храмів, сприяв відбудові багатьох церков княжої доби. Так, у Києві коштом Мазепи було збудовано новий мурований Богоявленський собор Братського монастиря, величний Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею і трапезною палатою в Пустинно-Микільському монастирі, церкву Всіх святих у Києво-Печерській лаврі. Було відбудовано лаврські Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву, Софійський та Михайлівський Золотоверхий собори з дзвіницями.

PowerPoint Presentation:

Північна війна (1700-1721 рр.) точилася між Швецією та антишведським союзом у складі Речі Посполитої, Росії, Данії, Саксонії. - Козаки змушені були, обстоюючи московські інтереси, воювати на теренах Московії, Прибалтики, Речі Посполитої. - Ці походи були важким тягарем для козацтва. Адже вже перші бої принесли численні втрати. До того ж козаки за свою службу не отримували ніякої винагороди, потерпали від утисків та образ московських воєначальників. - Жорстоке ставлення з боку командування й тяжкі умови служби спричиняли скарги й нарікання, а часом навіть самовільне повернення козаків додому. - До невдоволення спонукало те, що дуже часто козаків використовували як дешеву робочу силу для канальних і землерийних робіт, на будівництві нових доріг, фортець та інших укріплень. - Справжнім лихом стала Північна війна і для інших верств українського населення, бо саме його коштом споряджалися козацькі війська для щорічних походів на північ. - Крім воєнних негараздів, козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Серед козацької старшини ширилися чутки про ще істотніші зміни: ліквідацію козацького самоврядування, насадження губернаторів і воєвод, переселення козацького війська до Московії тощо. Непевність майбутнього примушувала старшину й гетьмана замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Зовнішньополітичні передумови антимосковського повстання Івана Мазепи Перемога російського царя Петра І і польського короля Августа ІІ Перемога шведського короля Карла ХІІ і його ставленика Станіслава Лещинського Україна була б поділена між Польщею та Росією Україна, як союзник Москви, опинилася б під владою Польщі й втратила б автономію Єдиним порятунком було визволення з-під влади царя, до того ж заздалегідь, до закінчення війни та укладення мирного договору У 1705-1706 рр. І. Мазепа встановлює таємні стосунки з С. Лещинським та Карлом ХІІ Похід шведського короля на Москву через Україну в 1708 р. спонукав українського гетьмана до рішучих дій задля визволення Гетьманщини. Мазепа вирішив об'єднатися зі шведами для війни проти Московії.

PowerPoint Presentation:

Наприкінці жовтня 1708 р. гетьман Мазепа з частиною козацької старшини та 4-тисячним загоном вірних йому козаків приєднався до війська Карла ХІІ. 29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом ХІІ було укладено договір. 1) Україна має бути незалежною і вільною; 2) усі загарбані Московією землі, що колись належали "руському" народові, мають бути повернені Українському князівству; 3) шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу, коли про це просять гетьман і "стани"; 4) Мазепа має бути довічним князем України; 5) шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; 6) для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст ( Стародуб , Мглин , Батурин, Полтаву, Гадяч) Петро І у відповідь на дії Мазепи вжив швидких і рішучих заходів : - було обрано нового гетьмана ( стародубського полковника Івана Скоропадського); - в усіх церквах Московського царства Мазепі проголосили анафему (церковне прокляття); - в центральні райони Гетьманщини та на Правобережжя введено російські війська; - знищено гетьманську резиденцію м. Батурин разом із усіма жителями; - над прихильниками Мазепи було проведено суд (до страти засуджено близько 900 представників старшини), а самого гетьмана звинувачували у намірі передати Україну Польщі та повернути унію; - після переходу на бік Мазепи 8-тисячного загону запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком, навесні 1709 р. за наказом Петра І була зруйнована Запорозька Січ. У вирішальній битві під Полтавою 27 червня 1709 р. шведсько-українські війська зазнали нищівної поразки від росіян. Карл ХІІ і гетьман Мазепа були змушені рятуватися втечею у володіння Османської імперії

PowerPoint Presentation:

У вересні 1709 р. у передмісті Бендер (сучасна Молдавія) Іван Мазепа помер, а козаки, які пішли з ним у вигнання, обрали у квітні 1710 р. гетьманом в еміграції Пилипа Орлика , колишнього генерального писаря в уряді Мазепи. Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. було схвалено документ "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького" (згодом цей документ назвали "Конституцією Пилипа Орлика" або " Бендерською конституцією" ) - проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої; - обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством; - територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.; - козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї; - при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців; - рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову; - справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися; - державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі; - встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом; спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам. Документ складався зі вступу й 16 статей.

PowerPoint Presentation:

10 травня 1710 р. шведський король Карл ХІІ затвердив обрання Пилипа Орлика гетьманом. Того самого дня було укладено новий договір між Україною та Швецією. У ньому підтверджувалися гарантії незалежності й самостійності України. Швеція зобов'язувалася забезпечити оборону й цілісність території України. Діяльність Пилипа Орлика на гетьманській посаді була спрямована на створення антимосковської коаліції у складі уряду Орлика, Швеції, Кримського ханства, Туреччини, а також тих польських сил, які підтримували Станіслава Лещинського. Союзниками було розроблено план воєнного походу на Правобережну Україну. На початку 1711 р. козацьке військо на чолі з Костем Гордієнком під загальним керівництвом Пилипа Орлика посилене татарськими та польськими загонами вирушило в похід на Правобережжя і взяло в облогу Білу Церкву. Назустріч йому виступили значні сили російської армії та козацькі загони гетьмана Івана Скоропадського. До того ж татари виявилися ненадійними союзниками і почали грабувати українське населення. Орлик був змушений відступити. Навесні 1711 р., оголосивши війну Туреччині, військо московського царя Петра І рушило через українські землі в похід на Молдавію, але в битві біля р. Прут у липні 1711 р. було оточено турецько-татарською армією. Петро І був змушений укласти невигідний для Росії Прутський мирний договір , за яким вона відмовлялася від зазіхань на Правобережну Україну і Чорноморське узбережжя. 5 березня 1712 р. було видано фірман (указ) султана, за яким на Правобережну Україну та Запорозьку Січ поширювалася влада Орлика. Наступного місяця Туреччина підписала договір з Московією: Лівобережжя з Києвом та його передмістям лишалося за Московською державою. Влада ж Орлика над Правобережною Україною, через непоступливість Польщі теж була надто примарною: вже через два роки, у квітні 1714 р., між Туреччиною та Польщею було укладено договір, за яким Правобережна Україна залишалася за Польщею. Таким чином плани Орлика відтворити Гетьманщину зазнали поразки, він так і залишився гетьманом у вигнанні. З 1714 р. і до кінця свого життя Пилип Орлик, проживаючи в Швеції, Німеччині, Франції, Туреччині, намагався здійснювати різноманітні дипломатичні комбінації з метою створити нову антиросійську коаліцію та визволити Україну з-під влади Москви. Але усі його зусилля виявилися марними – поява нової козацької держави на карті Європи не входила до планів тодішніх її володарів. але !

PowerPoint Presentation:

Перехід І. Мазепи на бік шведів Петро І використав як привід для обмеження і поступової ліквідації автономії козацької держави До гетьмана Івана Скоропадського (1708-1722) був приставлений для нагляду царський міністр-резидент. Не були тоді підписані й подані гетьманом царю договірні “Решетилівські статті”. У 1722 р . царський уряд створив Малоросійську колегію у складі шести офіцерів російських полків, розміщених в Україні, на чолі з бригадиром Вельяміновим , яка мала розглядати скарги, контролювати фінанси, діловодство і т. д. Вражений цим нововведенням, старий гетьман Скоропадський занедужав і того ж року помер. Після цього Петро І взагалі заборонив вибори нового гетьмана, а Гетьманщина виводилася з підпорядкування Колегії іноземних справ і підпорядковувалася Сенатові як звичайна провінція Російської імперії. Коли ж наказний гетьман Павло Полуботок і частина козацької старшини спробували домогтися поступок від царя і обмежити всевладдя Малоросійської колегії в Україні, їх було кинуто за грати Петропавловської фортеці. У 1724 р. П. Полуботок помер у в'язниці, інші в'язні були звільнені наступного року після смерті царя Петра І.

PowerPoint Presentation:

Зі зміною російських імператорів і міжнародної ситуації дещо пом'якшилася й політика щодо України. З приходом до влади Петра ІІ, регентом при якому став князь Меншиков, Малоросійська колегія була ліквідована і у жовтні 1727 р . було дозволено вибори нового гетьмана України. Ним став миргородський полковник Данило Апостол (1727-1734). З новим гетьманом знову не було укладено договірних статей, а надіслані лише т. зв. “Рішительні пункти” 1728 р. у формі указу царського уряду гетьманові. В міру своїх сил і можливостей (значно обмежених царським указом), Д. Апостол намагався зміцнити автономний устрій Гетьманщини, що був у повному занепаді. Гетьман провів реформи у сферах судочинства, фінансів, земельних справ, торгівлі, добився дозволу на повернення на Україну запорожців, які у 1733 р. заснували Нову Січ над р. Підпільною. Після смерті Данила Апостола 1734 р. вибори нового гетьмана не відбулися. Уряд нової імператриці Анни Іоанівни , обмежуючи державність України, зобов'язав здійснювати владу в Лівобережній Гетьманщині “ Правління гетьманського уряду” із шести осіб – трьох українців і трьох росіян, проте вся повнота влади належала російському князеві Олексію Шаховському . Правління гетьманського уряду діяло до 1750 р. Відзначалася ця діяльність свавільним нехтуванням прав усіх верств українського народу, погіршенням економічного становища, загостренням внутрішньої ситуації.

PowerPoint Presentation:

Ситуація в Лівобережній Україні трохи поліпшилася, коли у 1741 р. в Росії зійшла на престол дочка Петра І – Єлизавета Петрівна , фаворитом якої був українець Олексій Розумовський . У 1750 р. імператриця дозволила обрання нового гетьмана України, яким став брат Олексія – Кирило Розумовський (1750-1764) . За час свого гетьманування К. Розумовський часто перебував в Петербурзі, а в Україні гетьманською резиденцією обрав м. Глухів, почав також відбудову Батурина. Гетьман намагався проводити самостійну внутрішню і зовнішню політику, обстоював фінансову самостійність, провів митну і судову реформи, планував реформувати військо і систему освіти та ввести спадкове гетьманство. Після смерті у 1761 р. Єлизавети Петрівни та короткого і невдалого царювання Петра ІІІ російський престол у 1762 р. зайняла Катерина ІІ , а ставлення до Гетьманщини різко змінилося . У 1764 р. нова імператриця змусила К. Розумовського зректися гетьманства, а владу над Україною знову передала Малоросійській колегії на чолі з її президентом і генерал-губернатором графом Петром Рум'янцевим .

PowerPoint Presentation:

У 1775 р. після успішного завершення російсько-турецької війни, Катерина ІІ вирішує знищити останній оплот української вольності – Запорозьку Січ Майже 70-тисячне російське військо генерала Петра Текелі , рухаючись з Дунаю на Волгу для придушення повстання О. Пугачова, оточило Нову Січ на р. Підпільній. 10 тисяч козаків, які знаходилися на Січі, вирішили не чинити опору і здалися, а московські вояки розграбували майно Січі, захопили скарбницю, зброю, клейноди, архів, спалили всі будівлі. Частині запорожців вдалося втекти за Дунай, у володіння Туреччини, де вони заснували Задунайську Січ. Решту ж під конвоєм було відправлено до найближчих фортець. Старшину на чолі з кошовим отаманом 84-річним Петром Калнишевським заарештували, засудили і заслали до Сибіру і на північ. На Соловках на 112 році життя помер останній кошовий отаман. Так трагічно закінчилася героїчна історія запорозького козацтва. За ліквідацією Запоріжжя царський уряд провів реорганізацію адміністративного устрою України. У 1781 р. Малоросійська колегія була ліквідована, а були створені три намісництва – Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське, об'єднані в Малоросійське генерал-губернаторство. У 1783 р. козацькі полки було переформовано в карабінерські , а українське селянство остаточно закріпачено

PowerPoint Presentation:

У Х V ІІІ ст. не припиняється визвольна боротьба українського народу проти соціально-економічного та національно-релігійного гноблення на українських землях, які залишилися у складі Речі Посполитої. Значного розмаху в цей час набувають Гайдамацький рух на Правобережжі Опришківський рух на Західній Україні Коліївщина 1768 р. Максим Залізняк Іван Гонта Найвищого піднесення рух опришків досяг у 30–40-х рр. 18 ст. під проводом Олекси Довбуша . Після його загибелі загони опришків очолювали В. Баюрак, І. Бойчук, П. Орфенюк, П. Гуманюк , а в першій половині 19 ст. – Д. Марусяк, М. Штолюк та інші. Гайдамацький рух об’єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з гуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство але підтримували його найширші верстви населення! Ці гайдамацькі рухи розпочалися у перші десятиріччя й тривали аж до кінця 1760-х років, зрештою вилившись у грандіозне повстання, що відоме в історії під назвою Коліївщина .

authorStream Live Help