Процедура розгляду справи в суді. Що повинен знати журналіст

Views:
 
Category: Education
     
 

Presentation Description

Доповідач: Людмила Опришко – адвокат, медіа-юрист ІРРП, медіа-тренер. Цільова аудиторія: журналісти. Програма: Права сторін в судовому процесі Підготовка до судового розгляду справи. Відкладення справи, розгляд справи в письмовому провадженні, заочне рішення. Процедура розгляду справи в суді: особливості стадій судового розгляду, які потрібно враховувати. Питання- відповіді.

Comments

Presentation Transcript

Процедура розгляду справи в суді :

Процедура розгляду справи в суді  Що повинен знати журналіст, який захищає свої права в судовому порядку

Найпоширеніші справи, пов'язані із поширенням інформації, в яких доводиться приймати участь журналістам (ЗМІ)::

Найпоширеніші справи, пов'язані із поширенням інформації, в яких доводиться приймати участь журналістам (ЗМІ): 1) про захист честі, гідності, ділової репутації, про спростування недостовірної інформації, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації (або образливої інформації). Розглядаються в порядку цивільного судочинства ( рідко – в порядку господарського судочинства). 2) про доступ до публічної інформації. Розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Особи, які беруть участь у справі (визначення понять на прикладі цивільних справ):

Особи, які беруть участь у справі (визначення понять на прикладі цивільних справ) У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Сторонами в цивільному процесі є: позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Права осіб які беруть участь справі (на прикладі цивільних справ):

Права осіб які беруть участь справі (на прикладі цивільних справ) знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи , одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові ,

Права осіб які беруть участь справі (на прикладі цивільних справ):

Права осіб які беруть участь справі (на прикладі цивільних справ) подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії , подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими закон ом.

Інші процесуальні права:

Інші процесуальні права Позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. Кожна із сторін має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони. /Стаття 31 ЦПКУ/

Коли подаються докази?:

Коли подаються докази? УВАГА! Особи, які беруть участь у справі позовного провадження для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання , а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті. /Частина 2 статті 27 та частина 1 статті 131 ЦПК України/ Наслідки порушення строку подання доказів: Докази, подані з порушенням вищезазначених вимог, не приймаються , якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин . /частина 2 статті 131 ЦПК України/

Коли починається розгляд справи по суті?:

Коли починається розгляд справи по суті? Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. /частина 1 статті 173 ЦПК України/ Цьому передує певна «вступна» частина судового засідання, під час якої головуючий оголошує, яка справа буде розглядатись, свідки видаляються із зали судового засідання, оголошується склад суду та роз’яснюється право відводу, особам, які беруть участь у справі роз'яснюються їх права та обов'язки, після чого суд з'ясовує, чи є у учасників процесу заяви та клопотання.

Клопотання про долучення доказів:

Клопотання про долучення доказів Докази необхідно подавати на стадії розгляду клопотань та заяв перед початком розгляду справи по суті. Головуючий суддя, перш ніж почати оголошувати зміст позову, питає: чи є у учасників процесу заяви та клопотання. Всі наявні докази, а також письмові заперечення та пояснення необхідно подавати саме на цій стадії розгляду справи. Якщо це не буде зроблено, подаючи докази на всіх інших етапах розгляду справи, необхідно доводити наявність поважних причин, які не дали можливості подавати докази вчасно. За відсутності поважних причин – суд може не прийняти докази.

Розгляд клопотань про залучення доказів:

Розгляд клопотань про залучення доказів Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав. /Стаття 168 ЦПК України/

Заява про виклик свідків:

Заява про виклик свідків Заява про виклик свідка має бути подана до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Підготовка до судового розгляду справи:

Підготовка до судового розгляду справи Ознайомлення із матеріалами справи. Формування позиції захисту, визначення тактики захисту. Підготовка та збір доказів для подачі в суд. Підготовка письмових заперечень у справі (відповідач), пояснень (за необхідності), які можуть готувати як позивач так і відповідач, а також клопотань та заяв.

ДОКАЗИ:

ДОКАЗИ Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Попереднє судове засідання:

Попереднє судове засідання Проводиться не завжди, оскільки не є обов'язковим. Про те, чи призначено саме попереднє судове засідання ми можемо дізнатись із ухвали суду про відкриття провадження у справі. Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у звичайному порядку.

Попереднє судове засідання:

Попереднє судове засідання Якщо спір не врегульовано, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; 4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин; 5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів; 6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів; 7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду; 9) визначає час і місце судового розгляду.

Наслідки неявки в судове засідання:

Наслідки неявки в судове засідання Суд відкладає розгляд справи у разі: 1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки ; 2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними ; 3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Наслідки неявки в судове засідання:

Наслідки неявки в судове засідання Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Викладені наслідки поширюються і на випадки, коли сторона залишає залу судового засідання.

Заочний розгляд справи (ЦПКУ):

Заочний розгляд справи (ЦПКУ) У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Оскарження та перегляд заочного рішення (ЦПКУ):

Оскарження та перегляд заочного рішення (ЦПКУ) Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.  У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення .

Письмове провадження (КАС України):

Письмове провадження (КАС України) Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. /частина 6 статті 128 КАСУ/

Стадії судового розгляду справи:

Стадії судового розгляду справи Судовий розгляд справи умовно можна поділити на такі частини: 1. Вступна частина судового засідання. 2. Розгляд справи по суті. 3. Судові дебати, репліки. 4. Ухвалення та проголошення судового рішення.

Вступна частина судового засідання::

Вступна частина судового засідання: Відкриття судового засідання. Видалення свідків із зали судового засідання. Оголошення складу суду та роз'яснення права відводу. Роз’яснення прав та обов’язків особам, які приймають участь у справі. Розгляд заяв і клопотань.

Розгляд справи по суті::

Розгляд справи по суті: Пояснення позивача. Відповіді на питання. Пояснення відповідача. Відповіді на питання. Пояснення третьої особи, відповіді на питання. Допит свідків. Дослідження письмових доказів. Дослідження речових доказів. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису та їх дослідження. Дослідження висновку експерта. Закінчення з’ясування обставин та перевірка їх доказами.

Судові дебати:

Судові дебати У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом . Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками . Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові. Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Повернення до з'ясування обставин у справі:

Повернення до з'ясування обставин у справі Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Вихід суду для ухвалення рішення:

Вихід суду для ухвалення рішення Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

Проголошення рішення суду:

Проголошення рішення суду Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду. 2. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

ПИТАННЯ- ВІДПОВІДІ :

ПИТАННЯ- ВІДПОВІДІ

Дякую за увагу!:

Дякую за увагу! З повагою, Людмила Опришко ІРРП 2016

authorStream Live Help