Особливості поширення інформації в мережі Інтернет

Views:
 
Category: Education
     
 

Presentation Description

Презентація з вебінару „Особливості поширення інформації в мережі Інтернет: нова практика вирішення спорів“. Доповідач: Людмила Панкратова. Дата проведення: 13 березня. Організатор: Інститут розвитку регіональної преси

Comments

Presentation Transcript

Особливості поширення інформації в мережі Інтернет: нова практика вирішення спорів 13 березня 2013 р.:

Особливості поширення інформації в мережі Інтернет: нова практика вирішення спорів 13 березня 2013 р. Тренер: Панкратова Людмила медіа-юрист, адвокат ГО « І нститут розвитку регіональної преси»

Питання для обговорення:

Питання для обговорення Особливості поширення інформації в Інтернет. Правове регулювання та саморегуляція Інтернет. Можливі порушення прав громадян через інформацію в мережі. Відповідальність за українським законодавством. Судова практика: чи відповідають рішення національних судів міжнародній практиці?

Вебінари по темі:

Вебінари по темі 1. Відповідальність за інформацію, поширену в мережі Інтернет http://irrp.org.ua/tutorials/presentation/2321-oleksandr-burmagn-vdpovdalnst-za-nformacyu-poshirenu-v-merezh-nternet.html 2. Права журналістів он-лайн видань http://irrp.org.ua/tutorials/vebinars/2274-zapis-vebnaru-prava-zhurnalstv-on-layn-vidan.html 3. Безпечне висвітлення у ЗМІ кримінальної хроніки : використання офіційних джерел інформації та забезпечення доказів http://irrp.org.ua/tutorials/vebinars/2279-zapis-vebnaru-visvtlennya-sudovoyi-hronki-pravila-bezpeki-dlya-zhurnalstv.html 4. Відкриті джерела інформації для роботи журналіста у мережі Інтернет http://irrp.org.ua/tutorials/vebinars/2442-zapis-vebnaru-vdkrit-dzherela-nformacyi-dlya-roboti-zhurnalsta-u-merezh-nternet.html

Правова основа інформаційної діяльності в Інтернет:

Правова основа інформаційної діяльності в Інтернет Закон “Про інформацію”, Стаття 22. Масова інформація та її засоби 1. Масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. 2. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації. Закон “Про телекомунікації ” Стаття 1 Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами інформація - відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб

Рекомендація № (2000)7 ухвалена Комітетом Міністрів РЄ “Про право журналістів не розкривати свої джерела інформації”:

Рекомендація № (2000)7 ухвалена Комітетом Міністрів РЄ “Про право журналістів не розкривати свої джерела інформації” Журналіст – будь-яка фізична або юридична особа, яка регулярно або професійно задіяна в зборі та публічному поширенні інформації через будь-які засоби масової інформації Інформація – будь-яка констатація факту, думки або ідеї у формі тексту, звуку та/або зображення Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів«, стаття 1 журналіст - це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в Державному класифікаторі професій України

  Рекомендация CM/Rec(2007)16 Комитета министров государств-членов о мерах по содействию продвижению ценности общественных услуг по Интернету:

Рекомендация CM/Rec(2007)16 Комитета министров государств-членов о мерах по содействию продвижению ценности общественных услуг по Интернету 29.  Во время 1010-й встречи 7 ноября 2007 года заместители министров рассматривали неотъемлемые аспекты использования новых информационных и коммуникационных технологий и услуг, в частности Интернета, в контексте защиты и поддержания прав и основных свобод человека. Они признали все растущую важность Интернета в предоставлении различных источников информации общественности и существенную зависимость людей от Интернета как средства коммуникации. 30.  Тем не менее, было отмечено, что Интернет, с одной стороны, может существенно усилить осуществление прав и основных свобод человека, таких как права на свободу самовыражения, в то время как,   с другой стороны, может неблагоприятно повлиять на другие права, свободы и ценности, такие как уважение к частной жизни, тайне переписки и к достоинству человека. 31.  Заместители министров утвердили рекомендации странам – членам Совета Европы относительно управления Интернетом. Рекомендации включали в себя: разработать ясные законные рамки, определяющие границы роли и ответственности для каждого ключевого участника в сфере новых информационных и коммуникационных технологий, и способствовать частному сектору в разработке открытого и прозрачного процесса саморегулирования и совместного регулирования, на основе которого основные участники в этой сфере могли бы быть привлечены к ответственности.

Міжнародні рекомендації:

Міжнародні рекомендації Совместная Декларация Специального Докладчика ООН по вопросам свободы убеждений и самовыражения, Представителя ОБСЕ по вопросам свободы средств массовой информации и Специального докладчика Организации американских государства по вопросам свободы самовыражения от 21 декабря 2005 года 32.  Возрастающая роль Интернета как средства, упрощающего свободный обмен информацией и идеями, была также признана в Совместной Декларации, изданной г-ном A. Ligabo , г-ном M. Haraszti и г-ном E. Bertoni . Они подчеркнули необходимость строгого применения международных гарантий свободы самовыражения по отношению к Интернету. В данном контексте, было заявлено, что лицо может быть ответственным за материалы в Интернете, автором которых он не является, только в случае, если оно признало свое авторство в отношении данных материалов, или отказалось удалить материалы по приказанию суда.

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна”:

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна” Заявители далее утверждали, что они распространили материал, который до этого уже был опубликован в Интернете, с целью вызвать дальнейшее обсуждение важных политических вопросов, затронутых в материале . Они заявили, что сумма компенсации, которую они должны выплатить, слишком высока, принимая во внимание годовой доход их газеты, что стало для них несоразмерным бременем. В данном контексте они объявили, что им пришлось прекратить выпускать газету «Правое дело».

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна”:

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна” 60.  Суд отмечает, что данная публикация была дословным воспроизведением материала, взятого из общедоступной Интернет-газеты . Она содержала ссылку на источник материала и комментарии от редакции, в которых они формально дистанцировались от содержания материала. 60.  Украинское законодательство, в частности Закон «О прессе», гарантирует журналистам защиту от гражданской ответственности в случае дословного воспроизведения материалов, опубликованных в прессе (см. § 25 выше). Суд отмечает, что это положение в общем соответствует его подходу к свободе журналистов  распространять заявления, сделанные другими (см., например, Jersild v . Denmark , 23 September 1994, § 35, Series A no . 298; и Thoma v . Luxembourg , no . 38432/97, § 62, ECHR 2001‑III). 61.  Тем не менее, согласно национальным судам, такого иммунитета не было для журналистов, копирующих материал из Интернет-ресурсов, которые не были зарегистрированы по Закону «О прессе». В этой связи, Суд отмечает, что не существовало национальных норм по государственной регистрации средств массовой информации, основанных на использовании Интернета, и что согласно Правительству Закон «О прессе» и другие нормативные акты, регулирующие отношения средств массовой информации в Украине, не содержали каких-либо положений о статусе средств массовой информации, основанных на использовании Интернета, или об использовании информации, полученной из Интернета.

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна”:

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна” 62.  Это правда, что Интернет является средством получения информации и общения, особенно отличным от печатных СМИ, в частности, касательно способности сохранять и передавать информацию. Электронная сеть, обслуживающая миллиарды пользователей во всем мире, не подлежит  и потенциально не может подлежать такому же регулированию и контролю. Угроза вреда, которую содержание и общение в Интернете несет осуществлению и пользованию правами и свободами человека, в частности, правом на частную жизнь, определенно выше, чем угроза такого вреда со стороны печатной прессы. Таким образом, политика относительно воспроизведения материала из печатных СМИ и Интернета может отличаться. Последняя, несомненно, должна быть приспособлена к технологическим особенностям, чтобы обеспечить защиту и поддержку соответствующих прав и свобод. 63.  Тем не менее, обратив внимание на роль Интернета в контексте деятельности профессиональных СМИ (см. §§ 29-32 выше) и его важность для осуществления права на свободу выражения в целом (см. Times Newspapers Ltd v . United Kingdom ( nos . 1 and 2) , no . 3002/03 and 23676/03, § 27, 10 March 2009), Суд считает, что отсутствие необходимых правовых рамок на национальном уровне, которые позволяли бы журналистам использовать информацию, полученную из Интернета, без страха подвергнуться санкциям, серьезно препятствует осуществлению жизненно важной функции прессы как «сторожевого пса общества» (см. mutatis mutandis , Observer and Guardian v . the United Kingdom , 26 November 1991, § 59, Series A no . 216). По мнению Суда, полное исключение такой информации из сферы применения законодательных гарантий для журналистской  свободы может само по себе вызвать необоснованное вмешательство в свободу прессы с точки зрения статьи 10 Конвенции

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна”:

Рішення ЄС “Правое дело и Штекель vs. Україна” 64.  Суд также отмечает, что по украинскому законодательству от журналистов могут не потребовать выплаты компенсации в случае диффамации, если они не распространяли неправдивую информацию намеренно, действовали добросовестно и проверили такую информацию, или если пострадавшая сторона не смогла использовать возможные способы уладить спор до подачи заявления в суд (см. § 26 выше). В ходе национальных процессов заявители прямо сослались на специальную привилегию по этому положению. В частности, они утверждали, что у них не было злого умысла бесчестить истца с помощью публикации материала, о котором идет речь, и что общественность была заинтересована в получении данной информации. Более того, они утверждали, что при воспроизведении материала, который был ранее опубликован в Интернете, их намерением было вызвать обмен мнениями и обсуждение по политическим вопросам важного общественного интереса. Они также заявляли, что истец не предпринял никаких шагов с целью решить конфликт с заявителями, несмотря на то, что в той же публикации они пригласили всех людей, которых она касалась, прокомментировать материал. Тем не менее, их аргументы были полностью проигнорированы судами. 65. Таким образом, Суд считает, что принимая во внимание недостаток гарантий в национальном законодательстве для журналистов, использующих информацию, полученную из Интернета, заявители не могли предусмотреть в достаточной степени последствия, которые может повлечь за собой обсуждаемая публикация. Это дает Суду возможность сделать вывод, что требование законности, содержащееся в статье 10 Конвенции, не было выполнено .

Про свободу слова в Інтернет http://ukrainian.voanews.com/content/internet-in-ua/1619984.html:

Про свободу слова в Інтернет http://ukrainian.voanews.com/content/internet-in-ua/1619984.html

Свобода слова в Інтернет:

Свобода слова в Інтернет «На сьогодні, практично вся українська свобода слова, за невеликими винятками, перемістилась в Інтернет. Саме в Інтернеті, на відміну від, скажімо, українського телебачення, панує плюралізм думок», – каже в коментарі Голосу Америки представниця «Репортерів без кордонів» в Україні Оксана Романюк. На її думку, причиною цього є відсутність законодавчого регулювання Інтернет-ЗМІ . Українські урядовці неодноразово пропонували шляхи врегулювання Інтернету – «від регулювання» можливості доступу до інформації до обмеження анонімності в соціальних мережах. Остання законодавча ініціатива Міністерства внутрішніх справ, яка вже була схвалена Кабміном, – забезпечення кібернетичної безпеки України. На сьогодні, практично вся українська свобода слова, за невеликими винятками, перемістилась в Інтернет. Саме в Інтернеті, на відміну від, скажімо, українського телебачення, панує плюралізм думок. Законопроект, як пояснює його автор, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко , «дозволятиме суб’єктам забезпечення національної безпеки та їх територіальним органам...виконувати покладені на них завдання щодо виявлення, запобігання та нейтралізації кіберзагроз ». Так, документ відноситиме до загрози національній безпеці України «використання ЗМІ, а також кіберпростору для поширення культу насильства, жорстокості, порнографії, пропаганди сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками», а також «несанкціоновані дії, спрямовані на порушення цілісності та доступності державних інформаційних ресурсів».

Відповідальність за Інформацію в Інтернет в Російській Федерації:

Відповідальність за Інформацію в Інтернет в Російській Федерації

Срок за блог: как блогеры в России получают судимости:

Срок за блог : как блогеры в России получают судимости За что сажают Чаще всего дела в отношении блогеров возбуждаются по 282 статье УК РФ - "Возбуждение ненависти либо вражды, а также унижение достоинства человека либо группы лиц по признакам пола, расы, национальности, языка, происхождения, отношения к религии, а равно принадлежности к какой-либо социальной группе, совершенные публично или с использованием средств массовой информации". В 2011 году региональные суды России вынесли 193 приговора по делам о разжигании и пропаганде ненависти, сообщила газета "Коммерсант" со ссылкой на правозащитный центр "Сова". "Ежедневно в блогах появляются тысячи постов, высказываний и лишь единицы подвергаются уголовному преследованию. По-моему, очевидно, что под удар попадают только авторы наиболее резонансных публикаций, - заявил Би-би-си блогер Ирек Муртазин . - Ловить настоящих бандитов и преступников сложно. А вот расправиться с теми, кто открыто заявляет власти о ее ошибках, просто и быстро".

Юридичні ризики:

Юридичні ризики 1. поширення недостовірної (негативної інформації про чітко ідентифікованих осіб – дифамація – цивільна відповідальність 2. втручання у приватне життя ідентифікованих осіб – цивільна та кримінальна відповідальність 3. розпалювання міжнаціональної ворожнечі -кримінальна відповідальність 4. інші неправомірні дії 9поширення порнографії – кримінальна відповідальність

Можливе порушення прав особи:

Можливе порушення прав особи

Правила публікацій про кримінальні події::

Правила публікацій про кримінальні події: Згідно зі ст. 296 ЦК України ім "я особи, яка підозрюються у злочині публікувати не можна до того часу, поки не набере сили обвинувальний вирок ( тобто після апеляції), до того часу оприлюднювати ім”я підозрюваного можна лише у випадках: 1) коли про цей злочин  заявили праовоохоронці , назвавши ім "я особи, з посиланням на правоохоронний орган ; 2) коли вчинено небезпечний злочин, для того, щоб попередити населення та запобігти небезпеці; 3) коли особа, яка вчинила злочин, є публічною ( Луценко, Тимошенко, Лозінський ). Інформація про потерпілого від злочину оприлюднюється тільки за згодою потерпілого.

На кого буде покладено відповідальність?:

На кого буде покладено відповідальність? Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта , особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Хто несе відповідальність?:

Хто несе відповідальність? Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації

Хто несе відповідальність?:

Хто несе відповідальність? Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Хто несе відповідальність?:

Хто несе відповідальність? Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Хто несе відповідальність?:

Хто несе відповідальність? Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо ). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.

Кримінальна відповідальність:

Кримінальна відповідальність Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'яз ку або через комп'ютер Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці Стаття 258-2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

Кримінальна відповідальність:

Кримінальна відповідальність Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя 1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, - караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, - караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Кримінальна відповідальність:

Кримінальна відповідальність Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальна відповідальність:

Кримінальна відповідальність Стаття 258-2. Публічні заклики до вчинення терористичного акту 1. Публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені з використанням засобів масової інформації, - караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальна відповідальність:

Кримінальна відповідальність Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань 1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками - караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

За якими статтями КК були спроби порушити кримінальні справи? :

За якими статтями КК були спроби порушити кримінальні справи? Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер 1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Депутат Ландик проти ітернет-видання LB.UA http://lb.ua/news/2011/11/18/124567_landikstarshiy_spasaet_sina_s_po.html :

Депутат Ландик проти ітернет-видання LB.UA http://lb.ua/news/2011/11/18/124567_landikstarshiy_spasaet_sina_s_po.html

Http://lb.ua/news/2012/06/28/158466_sonya_koshkina_landik_lish_povod.html :

Http://lb.ua/news/2012/06/28/158466_sonya_koshkina_landik_lish_povod.html

Цивільна відповідальність Справа “Сиволапенко проти сайту “Юстиніан” :

Цивільна відповідальність Справа “Сиволапенко проти сайту “Юстиніан”

Публікація № 1 від 08.04.2009 року, нік-нейм автора – Данкович–глінська :

Публікація № 1 від 08.04.2009 року, нік-нейм автора – Данкович–глінська 1.1 .«... В торгах участвуют ли ш ь два покупателя (повторяю, квартира в центре города и цена смешная!), победитель - некий господин СИВОЛАПЕНКО , которого никто и никогда не видел в глаза!...» «... Как понять этот театр абсурда? Есть решение Верховного Суда, торги признать недействительными, а СИВОЛАПЕНКО до сих пор пытается с помощью ВОЛКОВОЙ и К (которой ми тоже безуспешно питались дать отвод) доказать, что он хозяин квартиры!» «Аферистка и мошенница...не оставила мысли отобрать у меня все - ведь и она теперь - «киевлянка» (кстати, я не удивлюсь, что СИВОЛАПЕНКО - ее сожитель САША!).» «...Думаю, что меня все-таки доведут до самоубийства, но я ведь и с того света достану всех этих ДАНИЛЬЧЕНКО, СИВОЛАПЕНКО , ШЕВЧЕНКО, ВОЛКОВЬІХ, ГАЕВСКИХ- МАЕВСКИХ, ВЛАСЮКОВ и прочую нечисть...»

Публікація № 2 від 21.04.2009 року, нік-нейм автора – Данкович–глінська :

Публікація № 2 від 21.04.2009 року, нік-нейм автора – Данкович–глінська 1.2 «...В «торгах» участвуют только два покупателя. Победитель - некий СИВОЛАПЕНКО , который ни разу не был в квартире на протяжении почти двух лет!...» «...17.12.07 (судьи НАУМЧУК, КАРПЕНКО, КОТУЛА) удовлетворяется иск СИВОЛАПЕНКО о признании его прав на "купленную" квартиру по бул. Леси Украинки...»

Публікація № 3 від 27.01.2012 року, нік-нейм автора – Данкович–глінська :

Публікація № 3 від 27.01.2012 року, нік-нейм автора – Данкович–глінська «...В городе Киеве давно существует организованная преступная группировка мошенников и «кидал» в составе: ... Следующий - Сиволапенко Олександр Николаевич - ( директор ООО «Евротрансгруп», г. Киев, проспект Космонавта Комарова, 42, т. 044 4684368, 063 2656801), «добросовестный» покупатель отобранной у меня квартиры, который «свое» новое жилье никогда не видел, но имеет возможность ходить по судам и качать свои права ...» «...Эта столичная недвижимость била приобретена на «прилюдних» торгах (участие принимали по целых два покупателя) фирмами, где Литвиненко А.Н является соучредителем, а именно: приобрел Сиволапенко А.Н., директор ТОВ «Евротрансгрупп», находящегося по адресу просп. Космонавта Комарова, 42 в г. Киеве ...» «20.07.06 ТОВ «Мультимедиа софт» с помощью ГИС «благополучно» продают квартиру на торгах за 546000 грн. (которая стоит в 5 раз дороже), подставному лицу - Сиволапенко А.Н., в связи с исполнением отмененного заочного решения Шевченко.» .

Матеріали справи:

Матеріали справи Публікації № 1 та № 2 були присутні на сайті Justinian . com . ua ( з логотипом Юстиніану), що не заперечувалось в суді Вони розміщувались не на головній сторінці сайту, не в розділах сайту, які редагуються, а у спеціальному розділі для коментарів – «Книга скарг без пропозицій». В цьому розділі коментар могла залишити будь-яка особа, що і було зроблено людиною, яка назвалась Данкович-Глінською.

Матеріали справи:

Матеріали справи Первісний позов. Позивачі просили суд щодо Юстиніана : 1) визнати недостовірною спірну інформацію; 2) зобов'язати спростувати спірну інформацію, розмістивши спростування на головній сторінці сайту ; 3) стягнути відшкодування матеріальної шкоди – збитків, які начебто зазнало підприємство ТОВ «Євротрансгруп», де пан Сиволапенко працює директором, у зв'язку із розірванням з підприємством договорів на вивіз сміття, начебто, через погіршення репутації у зв'язку із згаданими публікаціями. Просили стягнути 500200 гривень матеріальної шкоди.

Матеріали справи:

Матеріали справи Після декількох уточнень Позивачі просили суд щодо Юстиніана : 1) визнати недостовірною спірну інформацію; 2) зобов'язати спростувати спірну інформацію, розмістивши спростування на головній сторінці сайту. Запропонувати свій текст спростування ; 3) В частині стягнення збитків на суму 500 200 грн. представники позивачів зменшили свої позовні вимоги, заявивши клопотання про залишення позову в цій частині без розгляду , і суд це клопотання задовольнив.

Матеріали справи:

Матеріали справи Позивачами виступили 2 особи: Сиволапенко Олександр Миколайович та ТОВ « Євротрансгруп », де перший працював директором.

Матеріали справи:

Матеріали справи Відповідачами притягнуто: Данкович-Глінську Л.К. (Відповідач 1) – особа під таким нік-неймом розмістила 2 коментарі на сайті Юстиніану , Глінську Р.Г. (Відповідач 2), яка, начебто поширювала, крім того всього, якісь листівки, які принижували позивачів; ТОВ «Видавнича організація «Юстініан» (Відповідач 3) , ПП «Українська правда» (Відповідач 4).

Матеріали справи:

Матеріали справи Щодо фізичних осіб – відповідачів: Інформація про те, чи співпадає нік-нейм із справжніми прізвищем, іменем та по-батькові відповідачів, притягнутих до участі у справі жодним чином не перевірялась; Належність відповідачів – юридичних осіб: ТОВ «Видавнича організація «Юстініан» (Відповідач 3) та ПП «Українська правда» (Відповідач 4) також жодним чином не перевірялась . Не було витребувано від Реєстратора доменних імен довідку про те, кому належать доменні імена на сайти, зокрема, на сайт Justinian . com . ua . Суд погодився із тим, що сайти належать саме цим юрособам – відповідачам. Логіка така: оскільки на головній сторінці сайту Justinian . com . ua є логотип ТОВ «Видавнича організація «Юстініан» , то цей сайт належить зазначеному відповідачу.

Матеріали справи:

Матеріали справи Факти і оціночні судження не були відокремлені , але суд на це жодної уваги не звернув, і визнав недостовірною, наприклад, таку інформацію: «... Думаю, что меня все-таки доведут до самоубийства , но я ведь и с того света достану всех этих ДАНИЛЬЧЕНКО, СИВОЛАПЕНКО, ШЕВЧЕНКО, ВОЛКОВЬІХ, ГАЕВСКИХ- МАЕВСКИХ, ВЛАСЮКОВ и прочую нечисть...», хоча це безсумнівно є оціночним судженням.

Що вирішив суд?:

Що вирішив суд? 1) Визнано недостовірною інформацію, поширену Юстиніаном в публікаціях № 1, № 2 та № 3. 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича організація «Юсьтініан» зобов’язано протягом 10 днів з моменту вступу рішення в законну силу опублікувати на головній сторінці веб-сайту justinian . com . ua спростування публікації № 3, оскільки 1-річний строк позовної давності щодо публікацій № 1 та № 2 позивачами пропущено. ? Чому на головній сторінці сайту необхідно розміщувати спростування суд не пояснив

Що вирішив суд?:

Що вирішив суд? «На веб-сайті Видавничої Організації «Юстініан» громадянкою Данкович-Глінською 27 січня 2012 року в розділі «Книга скарг без пропозицій» було опубліковано статтю під назвою «Подвиги» Александра Литвиненко – Саши Самарского – «Попугая» и его подельников», в якій вона описала злочинну та рейдерську, на її думку , схему, за допомогою якої в неї, начебто, незаконно відібрали квартиру. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року відомості, що були опубліковані у наведеній вище статті, були визнані недостовірними та такими, що ганьблять честь та гідність Сиволапенка Олександра Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальність «Євротрансгруп». Поширена в статті, опублікованій на сайті 27.01.2012 р. інформація щодо Сиволапенка Олександра Миколайовича є недостовірною .

Що вирішив суд?:

Що вирішив суд? Зокрема, не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність Сиволапенка Олександра Миколайовича, завдають шкоди діловій репутації Сиволапенка Олександра Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальність «Євротрансгруп » наступні відомості стосовно Сиволапенка Олександра Миколайовича : Опубліковані під заголовком «Подвиги» Александра Литвиненко – Саши Самарского – «Попугая» и его подельников»

Що вирішив суд?:

Що вирішив суд? Недостовірними є відомості про здійснення Сиволапенком Олександром Миколайовичем підкупу суддів, сприяння ним організації незаконних прилюдних торгів, здійснення рейдерського захоплення житла, участь в організованому злочинному угрупуванні ». Остання фраза взагалі ніким ніде не оприлюднювалась і є висновком суду, який включено у текст спростування. Крім того, із ТОВ «Видавнича організація «Юстініан» стягнуто судові витрати.

Наступні юридичні кроки та ризики:

Наступні юридичні кроки та ризики Апеляційним судом рішення залишено без змін. Подано касаційну скаргу. РИЗИКИ: ТОВ «Євротрансгуп» невипадково включено до числа позивачів. Є думка, що після вирішення справи в судах загальної юрисдикції буде подано позов про відшкодування збитків до господарського суду. Крім того, фактично таке рішення суду є однією із перших спроб покладання відповідальності на володільця веб- сайту за зміст контенту, який оприлюднюють інші особи (коментатори). Розміщення коментарів на сайтах набуло значного поширення, і таке рішення суду може призвести до цензурування коментарів, інших обмежень у їх поширенні.

Справа “Ахметов проти Інтернет-сайту “Обозреватель”:

Справа “Ахметов проти Інтернет-сайту “Обозреватель” На сайті “Обозреватель” було розміщено статтю Т. Чорновіл, у якій розповідалося про дитинство та молоді роки Р. Ахметова, який вважав, що дана інформаціє є недостовірною та порушує його немайнові права, а також впливає на його ділову репутацію, яка склалася на сьогодні. Він подав позов до Лондонського суду, посилаючись на те, що ця інформація доступна у Лондоні, де він має бізнесових партнерів, та може викликати негативні наслідки для його бізнесу. Також він зазначав, що не довіряє українським судам. Пан Ахметов вимагав відшкодування 100 тисяч доларів з сайту та журналіста. Інтереси пана Ахметова представляли британські адвокати, натомість, журналісти взагалі не були представлені, їм навіть не повідомляли про судові засідання, вони не могли надати докази достовірності інформації, тобто були повністю позбавлені права на захист. Рішенням Лондонського Суду було повністю задоволено позов та зобов'язано: 1) зняти інформацію з сайти; опублікувати спростування та сплатити 100 тисяч доларів на користь позивача. Виконання: рішення було виконано негайно, хоча згідно з Законом України “ Про міжнародне приватне право” повинно було пройти певну судову процедуру.

Для зменшення ризиків :

Для зменшення ризиків 1. Публікуйте правила написання коментарів. 2. Видаляйте інформацію, якщо ви маєте докази того, що вона недостовірна. 3. Не поспішайте спростовувати інформацію/вибачатись, якщо впевнені у достовірності інформації. 4. Вимагайте письмової претензії та відповідайте на неї. 5. Зберігайте скріншоти “сумнівних повідомлень”, навіть якщо вони опубліковані на офіційних сайтах. 6. При розміщенні інформації з інших сайтів давайте гіперпосилання. 7. Майте обгрунтування, у чому полягає суспільний інтерес до теми/фото/відео, якщо: А) чітко ідентифікуєте героїв; Б) публікуєте персональні дані, особливо вразливі; 8. Пропонуйте надати відгук/коментарі/відповідь 9. У випадку повідомлення про порушення кримінальної справи, звертайтеся до юристів 10. Модеруйте коментарі. 11. Зробіть форму скарги на коментарі/контент, розміщений на сайті, реагуйте на них.

Контакти для звернення за правовою допомогою::

Контакти для звернення за правовою допомогою: 1. Інститут розвитку регіональної преси 044-279-41-99 2. Панкратова Людмила 093-102-10-81 3. Бурмагін Олександр 067-722-47-65 4. Опришко Людмила 067-449-32-56 5. law.irrp.org.ua@gmail.com

authorStream Live Help