Право знати проти права на приватність

Views:
 
Category: Education
     
 

Presentation Description

Презентація з вебінару Людмили Панкратової "Право знати проти права на приватність", який відбувся 7 березня. Організатор: Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП)

Comments

Presentation Transcript

Право знати проти права на приватність:

Право знати проти права на приватність Тренер: Панкратова Людмила медіа-юрист, адвокат ГО « Інститут розвитку регіональної преси”

Питання для обговорення:

Питання для обговорення Правове визначення «персональної», «конфіденційної» інформації. Обґрунтування відмов у наданні публічної інформації, яка містить конфіденційну та персональну інформацію. Аналіз рішень українських судів. Аргументи для оприлюднення інформації, яка є суспільно важливою.

ПРАВА, ЩО КОНКУРУЮТЬ:

ПРАВА, ЩО КОНКУРУЮТЬ Стаття 32 Конституції Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 34 Конституції Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. ПРАВО НА ПРИВАТН ІСТЬ СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ

ПРАВА, ЩО КОНКУРУЮТЬ:

ПРАВА, ЩО КОНКУРУЮТЬ Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

ПРАВА, ЩО КОНКУРУЮТЬ:

ПРАВА, ЩО КОНКУРУЮТЬ Стаття 8 Конвенції Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя , до свого житла і кореспонденції. Стаття 10 Конвенції Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ

Обидва права не є абсолютними! :

Обидва права не є абсолютними! Можливо правомірно обмежити право на доступ або так само правомірно обмежити право на приватне життя, але з дотримання таких умов: Обмеження на підставі закону; Переслідує легітимну мету Надано аргументи для обмеження, яке повинно бути “необхідним у демократичному суспільстві), що враховує: суспільний інтерес; статус особи ( публічна/приватна); наскільки особа ( у т.ч. уповноважена) захищає свою приватність; наскільки суспільство потребує відкриття такої інформації

ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА, що визначають приватність :

ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА, що визначають приватність Стаття 297 ЦК – право на повагу до гідності та честі; Стаття 299 ЦК – право на недоторканість ділової репутації; Стаття 301 ЦК – право на особисте життя та його таємницю; Стаття 303 ЦК – право на особисті папери; Стаття 306 ЦК – право на таємницю кореспонденції;

ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ:

ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ Ст. 200 Цивільного кодексу - право на інформацію Закон про доступ до публічної інформації – право на отримання публічної інформації, ч. 5 ст. 6 – відкритість інформації про державні кошти, у т.ч. персональні дані Ч. 6. ст. 6 – відкритість декларацій про доходи Закон про інформацію – встановлює права журналістів Ст. 16 Закону про запобігання і протидію корупції

Ст. 6 Закону про доступ визначає підстави коли у наданні інформації може бути відмовлено::

Ст. 6 Закону про доступ визначає підстави коли у наданні інформації може бути відмовлено: 2. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Фактично: суди встановлюють лише перший критерій – існування закону 3. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. Фактично: навіть, якщо інформація вже була оприлюднена, вона може бути засекречена потім 4. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше . Фактично: коли зникли підстави для охорони інформації (наприклад, зміна статусу особи на публічний), інформація залишається засекреченою

Алгоритм визначення підстав для надання/відмови у наданні інформації:

Алгоритм визначення підстав для надання/відмови у наданні інформації Чи є інформація публічною? Чи існують законні підстави для відмови у наданні інформації? Якщо так, то чи така інформація вже була опублікована? – підлягає оприлюдненню! Визначити які інтереси з п.2. ч. 2 ст. 6 ЗПД захищає даний закон – нац.безпеку, для захисту репутації тощо Відповісти на питання, чи може поширення такої інформації завдати шкоди інтересам фізичної особи і яким? Зважити, що переважає – суспільний інтерес чи захист прав особи?

Зміни до закону про захист персональних даних призвели до погіршення ситуації з доступом до інформації:

Зміни до закону про захист персональних даних призвели до погіршення ситуації з доступом до інформації Старий закон про ЗПД передбачав, що Законом може бути заборонено віднесення персональних даних до інформації з обмеженим доступом, тому не могла бути засекречена інформація, визначена в п. 5 ст. 6 ЗПД, Ст. 6 ч. 5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Закон про захист персональних даних, ст. 2 (нова редакція):

Закон про захист персональних даних, ст. 2 (нова редакція) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем;

Закон про захист персональних даних, ст. 2 (нова редакція):

Закон про захист персональних даних, ст. 2 (нова редакція) згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про її надання; знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу;

Закон про захист персональних даних, ст. 1 (нова редакція):

Закон про захист персональних даних, ст. 1 (нова редакція) Цей Закон регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку обробкою персональних даних Цей Закон не поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється фізичною особою виключно для особистих чи побутових потреб. Положення цього Закону не поширюються на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється творчим чи літературним працівником, у тому числі журналістом, у професійних цілях, за умови забезпечення балансу між правом на невтручання в особисте життя та правом на самовираження.

Ст. 5 Закону ЗПД (стара редакція):

Ст. 5 Закону ЗПД (стара редакція) Стаття 5. Об'єкти захисту 1. Об'єктами захисту є персональні дані, які обробляються в базах персональних даних. 2. Персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. 3. Законом може бути заборонено віднесення персональних даних певних категорій громадян чи їх вичерпного переліку до інформації з обмеженим доступом. 4. Персональні дані фізичної особи, яка претендує зайняти чи займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії, не належать до інформації з обмеженим доступом, за винятком інформації, яка визначена такою відповідно до закону.

Закон про захист персональних даних:

Закон про захист персональних даних Нова редакція Стаття 5. Об'єкти захисту 1. Об'єктами захисту є персональні дані. 2. Персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. Скорочення статті повністю розбалансувало передбачену систему, оскільки не розмежовує фізичних осіб залежно від їхнього статусу та не визначає, що може бути заборонено відносити інформацію до закритої

Закон ЗПД:

Закон ЗПД Особливі категорії даних Персональні дані, що свідчать - про расову приналежність, політичні, релігійні чи інші переконання, а також дані, що стосуються здоров'я або статевого життя, не можуть піддаватися автоматизованій обробці, якщо внутрішнє законодавство не забезпечує відповідних гарантій. Це правило також застосовується до персональних даних, що стосуються засудження в кримінальному порядку.

Конвенція про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних :

Конвенція про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних Стаття 5 Якість даних Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні: a) отримуватися та оброблятися сумлінно та законно; b) зберігатися для визначених і законних цілей та не використовуватися в спосіб, не сумісний із цими цілями ; c) бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей, для яких вони зберігаються; d) бути точними та в разі необхідності оновлюватися; e) зберігатись у формі, яка дозволяє ідентифікацію суб'єктів даних не довше, ніж це необхідно для мети, для якої такі дані зберігаються.

Джерела персональних даних особи:

Джерела персональних даних особи Видані на її ім'я документи Свідоцтво про народження, паспорт, ідентифікаційний номер, посвідчення тощо Підписані нею документи Автобіографія, заява тощо Відомості які особа надає про себе Номер контактного телефону, домашня адреса, відомості про сім ’ ю тощо

Загальні персональні дані особи :

Загальні персональні дані особи ідентифікаційні дані (прізвище, ім’я, по батькові, адреса, телефон тощо); паспортні дані; особисті відомості (вік, стать, сімейний стан тощо); склад сім'ї; освіта; професія; біометричні дані (зріст, вага, особливі прикмети тощо); психологічні дані (особистість, характер тощо); житлові умови; спосіб життя; життєві інтереси та захоплення; споживчі звички; фінансова інформація; електронні ідентифікаційні дані ( трафік , IP-адреса тощо); електронні дані про локалізацію (GSM, GPS тощо); запис зображень (фото, відео); звукозапис; інші персональні дані

Рекомендації щодо висвітлення ЗМІ суспільно значимої інформації з дотриманням права на приватність:

Рекомендації щодо висвітлення ЗМІ суспільно значимої інформації з дотриманням права на приватність Вебінар: „Міжнародні стандарти висвітлення виборів“ http://irrp.org.ua/tutorials/presentation/2520-lyudmila-pankratova-mzhnarodn-standarti-visvtlennya-viborv.html

Чутливі персональні дані особи:

Чутливі персональні дані особи расова приналежність; політичні погляди; релігійні переконання; світоглядні переконання; членство в політичних партіях та професійних спілках; стан здоров’я

Суб'єкт персональних даних :

Суб'єкт персональних даних Має право знати: ХТО і ДЕ обробляє його ПД КОМУ передаються його ПД Чи зберігаються його ПД в конкретній БД Як отримати доступ до своїх ПД Право на доступ до своїх ПД

Стаття 14. Поширення персональних даних (Закон ЗПД) :

Стаття 14. Поширення персональних даних (Закон ЗПД) Стаття 14. Поширення персональних даних 1. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. 2. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини 3. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. 4. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

Закон ЗПД:

Закон ЗПД Стаття 16. Порядок доступу до персональних даних 1. Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту .

Коли ж можна отримати персональні дані? (за Законом ЗПД):

Коли ж можна отримати персональні дані? (за Законом ЗПД) Стаття 25. Обмеження дії окремих статей цього Закону 1. Обмеження прав, передбачених статтями 8 , 11 і 17 цього Закону, здійснюється лише в інтересах: 1) національної безпеки, економічного добробуту та прав людини; 2) захисту прав і свобод фізичних осіб, персональні дані яких обробляються, чи прав інших суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, а також з метою боротьби із злочинністю; 3) забезпечення суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, зведеною знеособленою інформацією щодо персональних даних відповідно до законодавства. 2. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними, здійснюють свої повноваження в межах, установлених Конституцією та законами України.

Закон про доступ: підстави відмови у наданні інформації:

Закон про доступ: підстави відмови у наданні інформації Стаття 7. Конфіденційна інформація 1. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. 2. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини

Стаття 10. Доступ до інформації про особу:

Стаття 10. Доступ до інформації про особу 1. Кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом. 2. Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. 3. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується. 4. Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася. 5. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Стаття 10. Доступ до інформації про особу:

Стаття 10. Доступ до інформації про особу 3. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується. 4. Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася. 5. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. ( право на приватність):

Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. ( право на приватність ) Вебінар „Приватне життя та право на поширення інформації в контексті Рішення Коституційного Суду від 20 січня 2012 року щодо конфіденційної інформації“ http://irrp.org.ua/tutorials/vebinars/2294-zapis-vebnaru.html

Що особи вважають приватним життям? :

Що особи вважають приватним життям? Каховская межрайонная прокуратура проверила журналистов газеты «Каховские новости» и отказалась возбуждать уголовное дело по поводу публикации о будущем месте работы супруги Каховского городского головы. Как сообщила “Херсонская правда”,  супруга Каховского городского головы обратилась в прокуратуру с требованием привлечь к уголовной ответственности главного редактора газеты “Каховские новости” за разглашение без ее согласия данных частной жизни. Причина заявления – газета “Каховские Новости” опубликовала небольшую заметку, в которой сообщалось, что заявительница скоро будет трудоустроена в коммунальное предприятие “Агентство регионального развития” (Новая Каховка). Первая леди Каховки посчитала, что публикация нарушает ее право на неприкосновенность личной жизни. В ходе проверки прокуратура не установила нарушений законодательства, в связи с чем, следователь прокуратуры вынес постановление об отказе в возбуждении уголовного дела. Джерело – Політична Херсонщина

ПРАВОМІРНЕ ВТРУЧЕННЯ В ПРИВАТНІСТЬ ПОТРЕБУЄ ВІДПОВІДІ НА ДЕКІЛЬКА ПИТАНЬ: - ПРО ЩО ІНФОРМАЦІЯ (суспільна значимість)? - ПРО КОГО ІНФОРМАЦІЯ (публічність особи)? - ЯКИЙ КОНТЕКСТ (діалог в суспільстві)? - ЯК ПОДАНО (ідентифікація героїв)?:

ПРАВОМІРНЕ ВТРУЧЕННЯ В ПРИВАТНІСТЬ ПОТРЕБУЄ ВІДПОВІДІ НА ДЕКІЛЬКА ПИТАНЬ: - ПРО ЩО ІНФОРМАЦІЯ (суспільна значимість)? - ПРО КОГО ІНФОРМАЦІЯ (публічність особи)? - ЯКИЙ КОНТЕКСТ (діалог в суспільстві)? - ЯК ПОДАНО (ідентифікація героїв)?

рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. :

рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Головні рішення ЄС з питань балансу між правом знати та правом на приватність:

Головні рішення ЄС з питань балансу між правом знати та правом на приватність “ Фон Ганновер проти Німеччини ” Європейський Суд дійшов висновку про те, що публікація спірних фотографій і статей єдиною ціллю мала задоволення цікавості певних читачів щодо подробиць приватного життя заявниці, а тому не може вважатись внеском в обговорення питань громадської значущості , незважаючи на те, що заявниця була широко відома громадськості. Фрессо та Руар проти Франції – публікації декларації керівника підприємства виправдана з огляду на суспільний інтерес Видавнича група ТОВ «NEWS» проти Австрії (No. 2) : „Пан Г. діловий магнат. Національні суди зауважили, що його фото не було відоме широкому загалу, і до цього друкувалось лише у професійних журналах. Навіть, якщо пан Г. не планував з’являтись на громадській сцені, Суд вважає, що діловий магнат, який володіє та керує одним з найбільш престижних підприємств в країні, є публічною фігурою”.

Рішення українських судів по спорах про доступ до публічної інформації:

Рішення українських судів по спорах про доступ до публічної інформації “Справа С. Лещенко проти В. Януковича” http://medialaw.kiev.ua/foi/foi_cases/331/ В травні 2011 року заявник звернувся до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області із інформаційним запитом на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» та вимагав надати копії: 1. Документів та дозволів Вишгородської районної державної адміністрації, на підставі яких відбулося укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки між Вишгородською районною державною адміністрацією та президентом України Януковичем В. Ф. 2. Договору купівлі-продажу земельної ділянки між Вишгородською РДА та Януковичем В. Ф., укладеного протягом 2010 року. 3. Вартості, за якою була продана земельна ділянка Януковичу В. Ф. Йому було відмовлено, на підставі того, що інформація «стосується права приватної власності, інших прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи», а також з підстав заборони протиправного втручання в особисте і сімейне життя особи. Заявник також звернувся з подібним запитом про надання інформації до Адміністрації Президента України. Адміністрація у своєму листі № 12-12/425 від 6 червня 2011 р. також відмовила заявнику у наданні запитуваної інформації, вказавши, серед іншого, що «вимога надати запитувану інформацію може розглядатися як втручання в особисте життя, що прямо заборонено ст. 32 Конституції України» та закликаючи заявника «дотримуватися права на приватність ». Після цього заявник ще двічі звертався до Голови Вишгородської РДА, але отримав подібні відмови. Київський окружний адміністративний суд розглянув справу по суті та виніс постанову, якою відмовив у задоволенні позову. Основним аргументом для обґрунтування судом свого рішення було те, що інформація, про надання якої просить позивач, є конфіденційною та не може бути розголошена без згоди третьої особи – Януковича В. Ф.

Рішення українських судів по спорах про доступ до публічної інформації:

Рішення українських судів по спорах про доступ до публічної інформації Київський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу заявника без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року - без змін. Колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції щодо конфіденційності запитаної інформації. Вищий адміністративний суд України відхилив касаційну скаргу заявника та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. Колегія суддів погодилася з попередніми висновками та зазначила, що «право особи на невтручання в його особисте і сімейне життя гарантоване кожній особі незалежно від статті, її політичних, майнових, соціальних, мовних чи інших ознак, а також рівня її публічності , а тому оскільки заявником не було отримано дозвіл Януковича В.Ф. на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про нього, відповідач правомірно відмовив у наданні такої інформації». Справа подана до Європейського Суду з прав людини

Справа Торбіч Антоніна та Торбіч Володимир проти ЦВК»:

Справа Торбіч Антоніна та Торбіч Володимир проти ЦВК» Закон України Про вибори народних депутатів України Частина 1 статті 63 передбачає, що « виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації , потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору» , Частина 2 статті 63 містить положення про те, що інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів , є відкритою . частина 1 статті 55 передбачає, що для реєстрації в одномандатних округах кандидат у депутати подає серед інших документів свою автобіографію та фотографії (як в паперовому так і в електронному вигляді. Журналістка просила надати їй: Автобіографії усіх зареєстрованих кандидатів в народні депутати по округах Рівненської області. Фотографії усіх зареєстрованих кандидатів в народні депутати по округах Рівненської області.

У задоволені запиту було відмовлено :

У задоволені запиту було відмовлено відмовляючи у наданні автобіографій кандидатів, член ЦВК Жиденко посилається на те, що зазначені особи не надавали згоди на оприлюднення цієї інформації, а також на те, що автобіографії містять конфіденційну інформацію про осіб, зокрема, про членів сім’ї кандидатів в народні депутати, про адресу місця проживання, контактний номер телефону. Відмова в наданні фотографій кандидатів в народні депутати мотивована посиланням на статті 303 ЦК України, яка регулює питання доступу до особистих паперів особи, та 308 ЦК України, яка передбачає, що фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена лише за згодою цієї особи.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду по суті:

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду по суті 22 жовтня 2012 року Рівненський окружний адмінсуд прийняв рішення по суті позовних вимог в порядку письмового провадження (ст. 183-2 КАСУ). Відповідно, тепер у цій справі остаточним рішенням буде рішення апеляційної інстанції!!! В задоволенні позову повністю відмовлено. Мотиви відмови: запитувана інформація відноситься до конфіденційної і не може бути поширена без згоди кандидатів. Крім того, ця інформація не може вплинути на реалізацію виборчих прав позивачки.

Запит Володимира Торбіча щодо аналогічної інформації:

Запит Володимира Торбіча щодо аналогічної інформації Отримавши рішення Рівненського окружного адміністративного суду про відмову в прийомі позову, ми вирішили не тільки його оскаржити, але й спробувати пройти процедуру звернення із позовом до Київського апеляційного адміністративного суду. Тому необхідно було подати аналогічний запит від імені іншого журналіста. Таким став Володимир Торбіч . Володимир подав абсолютно аналогічний запит.

Розгляд запиту В. Торбіча:

Розгляд запиту В. Торбіча ЦВК винесла протокольну постанову, в якій продовжила строк розгляду запиту до 20 робочих днів. Потім прийняла постанову про часткове задоволення запиту. Журналісту надано ту частину відомостей про кандидатів в народні депутати, які зареєстровані в округах Рівненської області, згоду на оприлюднення якої ці особи надали при подачі заяви про реєстрацію кандидатами. В задоволенні запиту про надання автобіографій та фотографій кандидатів відмовлено.

Обгрунтування відмови у задоволенні запиту та судові рішення:

Обгрунтування відмови у задоволенні запиту та судові рішення Ця інформація відноситься до конфіденційної і для її поширення необхідно отримати згоду кандидатів в народні депутати, якої вони не давали. ЦВК України вважає, що запитані документи відносяться до особистих паперів (ст. 303 ЦК України), а також посилається на ст. 308 ЦК України. В той же час, у відмові зазначається, що автобіографії та фотографії підлягають оприлюдненню лише при виготовленні плакатів окружною виборчою комісією за погодженням із кандидатами, звертає увагу на те, що подані в ЦВК України та оприлюднені на плакатах фотографії та автобіографії кандидатів в народні депутати можуть відрізняться !!! Справа розглядалася окружними адміністративним судом м. Києва. Загальний висновок – інформація є конфіденційною та позивач не довів, що ця інформація йому необхідна для реалізації його виборчих прав. Щодо аргументів про відкритість інформації згідно з законом – треба розглядати разом з іншими правовими нормами. На думку суду, переважає права на захист персональних даних. Подана апеляційна скарга до Київського адміністративного апеляційного суду .

Загальні аргументи на користь журналістів::

Загальні аргументи на користь журналістів: Інформація відкрита згідно з законом; Суд не застосував трискладовий тест ( ч. 2 ст. 2 ЗПД) Право на доступ до інформації передбачає позитивний обов”язок держави надавати інформацію журналістам та не чинити адміністративні перепони у доступі до неї (що є цензурою) Інформація є суспільно значимою Не враховано статус політиків у обох справах. У справі з ЦВК може також бути порушено право на вільний вибір до законодавчого органу влади, оскільки громадяни не отримали інформації . Суди не надали аргументів, чому право на приватність переважає право на інформацію .

PowerPoint Presentation:

Дякуємо за увагу! ГО “Інститут розвитку регіональної преси” www.irrp.org.ua , law.irrp.org.ua@gmail.com

authorStream Live Help