скарбничка порад для батьків

Views:
 
Category: Entertainment
     
 

Presentation Description

No description available.

Comments

Presentation Transcript

Учитель-логопед ІРЦ презентує:

Учитель-логопед ІРЦ презентує

Скарбничка порад для батьків:

Скарбничка порад для батьків

Як підготувати дитину до школи:

Як підготувати дитину до школи

Формування в дитини бажання вчитися. Не можна примушувати дитину читати, рахувати, писати. Потрібно розповідати про школу, читати книги про школярів, вказувати на хороші вчинки. :

Формування в дитини бажання вчитися. Не можна примушувати дитину читати, рахувати, писати. Потрібно розповідати про школу, читати книги про школярів, вказувати на хороші вчинки.

2. Розвиток мовлення дитини. Звернути увагу на: - Темп мовлення. - Побудову речень. - Розповідь за малюнком або за побаченим. - Звуковимову, змішування та спотворювання звуків.:

2. Розвиток мовлення дитини. Звернути увагу на: - Темп мовлення. - Побудову речень. - Розповідь за малюнком або за побаченим. - Звуковимову, змішування та спотворювання звуків.

Розвиток мови починається, коли дитина вчиться відрізняти одні звуки від інших, близьких за звучанням, її артикуляційний апарат набуває гнучкості, рухливості. :

Розвиток мови починається, коли дитина вчиться відрізняти одні звуки від інших, близьких за звучанням, її артикуляційний апарат набуває гнучкості, рухливості.

Мовлення розвивається поступово. В перші дні й місяці життя дитини, розмовляючи з нею, посміхаючись їй, мати вимовляє лагідні слова, що сприяє формуванню мовлення дитини.:

Мовлення розвивається поступово. В перші дні й місяці життя дитини, розмовляючи з нею, посміхаючись їй, мати вимовляє лагідні слова, що сприяє формуванню мовлення дитини.

Фактори своєчасного розвитку мовлення: 1.Спілкування з малюком з раннього віку; 2. Гра з дитиною; 3. Перегляд книжок з яскравими ілюстраціями; 4. Читання і вивчення віршів та казок.:

Фактори своєчасного розвитку мовлення: 1.Спілкування з малюком з раннього віку; 2. Гра з дитиною; 3. Перегляд книжок з яскравими ілюстраціями; 4. Читання і вивчення віршів та казок.

Перший рік життя: дитина починає помічати зв’язок між предметом і словом, що його позначає.:

Перший рік життя: дитина починає помічати зв’язок між предметом і словом, що його позначає.

Щоб привчати дитину користуватися словами, треба викликати мовну реакцію.:

Щоб привчати дитину користуватися словами, треба викликати мовну реакцію.

1 – 1,5 роки: - вимова всіх голосних звуків; - стрімкий якісний і кількісний розвиток мовлення дитини; - вимова першого ударного складу; - називання тільки знайомих предметів; - якісне визначення предметів; - перші фрази.:

1 – 1,5 роки: - вимова всіх голосних звуків; - стрімкий якісний і кількісний розвиток мовлення дитини; - вимова першого ударного складу; - називання тільки знайомих предметів; - якісне визначення предметів; - перші фрази.

2 роки: - дитина вимовляє багато слів; - будує дво-трискладні речення; вживає багато іменників; - договорювання віршованих рядків - порушує складову структуру багатоскладових слів; - вироблення почуття ритму; - порушена звуковимова. :

2 роки: - дитина вимовляє багато слів; - будує дво-трискладні речення; вживає багато іменників; - договорювання віршованих рядків - порушує складову структуру багатоскладових слів; - вироблення почуття ритму; - порушена звуковимова.

Третій рік життя: - становлення фразової мови; - розучування віршів; - розповідь казок; - читання дитячих книжок; - збагачення активного та пасивного словникового запасу. :

Третій рік життя: - становлення фразової мови; - розучування віршів; - розповідь казок; - читання дитячих книжок; - збагачення активного та пасивного словникового запасу.

3 – 6 років: - дитина будує розгорнуті фрази; - вживає різні інтонації; - формується правильна звуковимова; - звернути увагу на розвиток та формування слухового та зорового сприйняття; -малювання, ліплення з пластиліну, ігри з кубиками, мозаїкою, пірамідками.:

3 – 6 років: - дитина будує розгорнуті фрази; - вживає різні інтонації; - формується правильна звуковимова; - звернути увагу на розвиток та формування слухового та зорового сприйняття; -малювання, ліплення з пластиліну, ігри з кубиками, мозаїкою, пірамідками.

Розповідати: - про школу, учителів, шкільні порядки; - про поведінку дітей на уроках. Розвивати: - математичні уявлення; - початкові навички письма та читання. :

Розповідати: - про школу, учителів, шкільні порядки; - про поведінку дітей на уроках. Розвивати: - математичні уявлення; - початкові навички письма та читання.

Виховати: - готовність до навчання. Привчати: - до праці та уважності. :

Виховати: - готовність до навчання. Привчати: - до праці та уважності.

Розвиток мовлення: - фонематичний слух; - розвиток навичок зв`язного мовлення; - звуко-буквенний аналіз та синтез слів.:

Розвиток мовлення: - фонематичний слух; - розвиток навичок зв ` язного мовлення; - звуко-буквенний аналіз та синтез слів.

Групи труднощів: - система стосунків і взаємодія з однолітками: - невміння спілкуватись із дорослими; - незрілість самосвідомості дитини.:

Групи труднощів: - система стосунків і взаємодія з однолітками: - невміння спілкуватись із дорослими; - незрілість самосвідомості дитини.

Психолого-педагогічна готовність дитини до школи: - інтелектуальна; - соціальна; - особистісна. :

Психолого-педагогічна готовність дитини до школи: - інтелектуальна; - соціальна; - особистісна.

Інтелектуальна готовність передбачає наявність у дитини певного рівня розвитку мислення, уваги, пам`яті, сприймання.:

Інтелектуальна готовність передбачає наявність у дитини певного рівня розвитку мислення, уваги, пам ` яті, сприймання.

Соціальна готовність :

Соціальна готовність Мотиваційний компонент відповідає за наявність у дитини бажання навчатися, здатність керувати власною діяльністю Емоційно-вольовий компонент забезпечує вміння організовувати робоче місце, підтримувати порядок розвиток емоційності дитини, моральних та естетичних функцій

Особистісна готовність забезпечує індивідуальний рівень підготовленості дитини до шкільного навчання:

Особистісна готовність забезпечує індивідуальний рівень підготовленості дитини до шкільного навчання

Критерії готовності: - здатність виділяти окремі частини зображення, співвідносити їх між собою, створювати цілісний образ за зразком; - вміння узагальнювати змістовний матеріал, спираючись на наочність; :

Критерії готовності: - здатність виділяти окремі частини зображення, співвідносити їх між собою, створювати цілісний образ за зразком; - вміння узагальнювати змістовний матеріал, спираючись на наочність;

- гнучкість мислення, його довільність і усвідомленість; - розуміння змісту картинок, причинно-наслідкових зв`язків у наочних зображеннях; - розуміння змісту розповіді: розкриття причинно-наслідкових зв`язків у розповіді з підтекстом на основі уявлень, що виникають під час сприйняття словесного повідомлення; :

- гнучкість мислення, його довільність і усвідомленість; - розуміння змісту картинок, причинно-наслідкових зв ` язків у наочних зображеннях; - розуміння змісту розповіді: розкриття причинно-наслідкових зв ` язків у розповіді з підтекстом на основі уявлень, що виникають під час сприйняття словесного повідомлення;

- взаємооберненість відносин між величинами і розміщенням предметів у просторі; - рівень математичних уявлень дітей: виконання дитиною багатьох математичних операцій; - виявлення вміння орієнтуватися на зразок і точно копіювати його;:

- взаємооберненість відносин між величинами і розміщенням предметів у просторі; - рівень математичних уявлень дітей: виконання дитиною багатьох математичних операцій; - виявлення вміння орієнтуватися на зразок і точно копіювати його;

Ознаки неготовності дитини до школи: 1. Відхилення в соматичному й нервово-психічному здоров`ї. 2. Недостатній рівень соціальної і психолого-педагогічної готовності. 3. Несформованість психологічних і психофізіологічних передумов навчальної діяльності. 4. Недостатній рівень емоційно-вольової готовності дитини.:

Ознаки неготовності дитини до школи: 1. Відхилення в соматичному й нервово-психічному здоров ` ї. 2 . Недостатній рівень соціальної і психолого-педагогічної готовності. 3. Несформованість психологічних і психофізіологічних передумов навчальної діяльності. 4. Недостатній рівень емоційно-вольової готовності дитини.

Відхилення в соматичному й нервово-психічному здоров`ї: - наявність хронічних соматичних захворювань (вуха, горла, носа, органів травлення, серцево-судинної системи); - порушення опорно-рухового апарату; - наявність ознак дитячої нервозності; - хворобливість. :

Відхилення в соматичному й нервово-психічному здоров ` ї: - наявність хронічних соматичних захворювань (вуха, горла, носа, органів травлення, серцево-судинної системи); - порушення опорно-рухового апарату; - наявність ознак дитячої нервозності; - хворобливість.

Недостатній рівень соціальної і психолого-педагогічної готовності - небажання йти до школи; - відсутність мотивації до навчання; - недостатня організованість, відповідальність дитини, невміння спілкуватися, адекватно поводитись; - низька пізнавальна активність; - низький рівень розвитку мовлення.:

Недостатній рівень соціальної і психолого-педагогічної готовності - небажання йти до школи; - відсутність мотивації до навчання; - недостатня організованість, відповідальність дитини, невміння спілкуватися, адекватно поводитись; - низька пізнавальна активність; - низький рівень розвитку мовлення.

Несформованість психологічних і психофізіологічних передумов навчальної діяльності - недостатня сформованість інтелектуальних умінь; - слабка довільність діяльності, недостатність довільної уваги; - недостатній рівень розвитку дрібної моторики рук; - несформованість просторової орієнтації, зорового сприймання, координації рук, очей; - низький рівень розвитку фонематичного слуху.:

Несформованість психологічних і психофізіологічних передумов навчальної діяльності - недостатня сформованість інтелектуальних умінь; - слабка довільність діяльності, недостатність довільної уваги; - недостатній рівень розвитку дрібної моторики рук; - несформованість просторової орієнтації, зорового сприймання, координації рук, очей; - низький рівень розвитку фонематичного слуху.

Недостатній рівень емоційно-вольової готовності дитини - недостатній рівень сформованості основних психічних процесів та поведінки; - низький рівень самоорганізованості, зосередженості, уміння контролювати свої емоції; - низький рівень вольової готовність до шкільного навчання.:

Недостатній рівень емоційно-вольової готовності дитини - недостатній рівень сформованості основних психічних процесів та поведінки; - низький рівень самоорганізованості, зосередженості, уміння контролювати свої емоції; - низький рівень вольової готовність до шкільного навчання.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови:

Вік дитини Звуки мовлення Від 1 до 2 років А, О, Е, М, П, Б Від 2 до 3 років У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й Від 3 до 4 років С, З, Ц Від 4 до 5 років Ш, Ж, Ч, Щ Від 5 до 6 років Л, Р Таблиця засвоєння дітьми звуків мови

Мовленнєвий розвиток дитини на 6-му році життя: - самостійно складає розповідь, переказує казку; - оволодіває монологічним мовленням; - з`являються складні речення; - вживає синоніми й антоніми; - узгодження слів у реченні; - не порушує складову структуру слів; - покращена звуковимова. :

Мовленнєвий розвиток дитини на 6-му році життя: - самостійно складає розповідь, переказує казку; - оволодіває монологічним мовленням; - з ` являються складні речення; - вживає синоніми й антоніми; - узгодження слів у реченні; - не порушує складову структуру слів; - покращена звуковимова.

Поради батькам: - не бути байдужими до мовних недоліків дітей; - орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення; - мова дорослих – взірець для дітей; - піклуватися про збереження слуху дитини; :

Поради батькам: - не бути байдужими до мовних недоліків дітей; - орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення; - мова дорослих – взірець для дітей; - піклуватися про збереження слуху дитини;

authorStream Live Help