1-1 Класифікація і складові мов програмування

Views:
 
Category: Education
     
 

Presentation Description

Інформатика 10 клас (профільний рівень) за підр. Руденко В.Д. Тема 1, п.1.1. Класифікація і складові мов програмування

Comments

Presentation Transcript

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Класифікація і складові мов програмування Профільна інформатика, 10 клас За підручником Руденко В.Д . РОЗДІЛ 1. МОВА ПРОГРАМУВАННЯ ТА СТРУКТУРИ ДАНИХ 1. Структура і способи виконання проектів мовою Python

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Історію комп’ютерних наук до певної міри можна подати як історію мов програмування , початок розвитку яких припадає на XIX ст., коли англійський учений Чарльз Беббідж розробив механічну обчислювальну машину. Програму для неї , як вам відомо , написала леді Ада Лавлейс. Мови програмування у сучасному розумінні фактично почали розвиватися з появою електронних обчислювальних машин. Ада Августа Лавлейс, дочка лорда Байрона, розробила перші програми для аналітичної машини Беббіджа , заклавши тим самим теоретичні основи програмування . На її честь названо мову програмування ADA.

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Мови програмування Сьогодні можна нарахувати понад 2 тис. різних мов програмування та їх модифікацій , проте лише окремі набули широкого визнання .

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Всі мови програмування можна умовно класифікувати за деякими основними ознаками :

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

машинно-орієнтовані мови Мови програмування низького рівня (машинно-орієнтовані) — мови, у яких команди та дані враховують архітектуру комп’ютера. Такі мови орієнтовані на конкретний тип комп’ютера і враховують його особливості. Практично кожний тип комп’ютера мав власну мову програмування низького рівня. Одна й та сама програма не могла виконуватися на комп’ютері іншого типу, що суттєво обмежувало можливість обміну програмами.

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Машинні мови На різних етапах розвитку комп’ютерної техніки популярністю користувалися різні мови програмування Програми для перших ЕОМ розробляли саме «машинними» мовами. Це був складний процес, тому невдовзі з’явилися мови символьного кодування. Команди подавалися вже не двійковим кодом, а символами. Перетворення символьного коду в машинні команди здійснюється автоматично.

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Зазвичай команди сучасних мов програмування записують англійськими літерами з використанням символів, які містяться на клавіатурі. Але в комп’ютері зберігаються й виконуються команди, які подано фізичними сигналами (наприклад, двома рівнями остаточної магнітної індукції, двома значеннями електричної напруги, наявністю і відсутністю світлового променю тощо). Значення фізичних сигналів ототожнюються з математичними значеннями 0 і 1, тобто двійковими символами. Програми, що подано сукупністю 0 і 1, називають машинними, або машинним кодом. Він указує, яку саме дію слід виконати процесору. Використовуються різні структури команд. Найчастіше команди складаються з операційної та адресної частин. В операційній частині зазначається, яку дію (операцію) слід виконати, а в адресній — виконати над якими даними (приклад). У нашому випадку код А3 може бути операційною частиною і означати, наприклад, операцію Додати, а В7 і С5 — адресною частиною, яка визначає місце збереження даних, над якими слід виконати операцію Приклад. Спрощено команду двійковим або шістнадцятковим кодом можна записати так: 10100011 10110111 11000101 або А3 В7 С5

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Розробка мов програмування Вже на перших етапах розвитку обчислювальної техніки почалося розроблення мов, доступних для широкого кола користувачів і не пов’язаних із конкретним комп’ютером. Першою мовою високого рівня, яка набула визнання програмістів, була Fortran . Процес розроблення програм дещо полегшився, коли до мов символьного кодування почали включати макрокоманди, що реалізуються послідовністю з декількох машинних команд. До різновидів мов символьного кодування належать мови асемблера та автокода . Вагомий внесок у розвиток теорії мов програмування зробила Катерина Логвинівна Ющенко. Вона написала перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України під керівництвом С. О. Лебедєва.

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

машинно-незалежні мови Першою мовою високого рівня , яка набула широкого визнання серед програмістів світу , була Fortran . Її було розроблено корпорацією IBM ( США) у 1954 році . Мова Фортран наближена до мови алгебри та орієнтована на розв’язування обчислювальних задач. У 1960 році групою вчених різних країн створено мову Algol-60 , теж орієнтовану на розв’язування обчислювальних задач. Мови програмування високого рівня (машинно-незалежні) — мови, на яких програми можуть використовуватися на комп’ютерах різних типів і які більш доступні людині, ніж мови низького рівня. За принципами програмування розрізняють процедурні , непроцедурні мови та мови об’єктно-орієнтованого програмування .

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Процедурні мови Процедурні мови ґрунтуються на описі послідовної зміни стану комп’ютера, тобто значення комірок пам’яті, стану процесора та інших пристроїв. Вони маніпулюють даними в покроковому режимі, використовуючи послідовні інструкції. У процедурних мовах витримано чітку структуризацію програм, тому їх ще називають мовами структурного програмування. До таких мов належать Fortran, Algol, Pascal, BASIC та ін . Процедурні мови повністю задовольняють потреби розроблення невеликих програм і програм середньої складності . Але на початку 80-х років XX ст. обсяг і складність програм досягли рівня , який вимагав нових концептуальних підходів до програмування .

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Непроцедурні мови Непроцедурні мови є ефективними для програмування пошуку даних у великих обсягах, а також для програмування задач, процес розв’язування яких неможливо описати точно (переклад, розпізнавання образів). У цих мовах саму процедуру пошуку розв’язку вбудовано в інтерпретатор мови. До таких мов належать мови функціонального і логічного програмування.

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

ООП Наприкінці ХХ ст. було презентовано нову методику програмування, що отримала назву об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). Тобто почали розвиватися мови, що містять конструкції, які дають змогу визначати об’єкти, що належать класам і мають властивості роботи з абстрактними типами даних . До таких мов належать C++, Java, C#, Python та ін . Сьогодні мови ООП практично витіснили з ринку професійного програмування процедурні мови.

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

ООП За орієнтацією на клас задач мови програмування поділяють на універсальні та спеціалізовані. Універсальні мови призначено для розв’язування широкого класу задач. До таких мов належать PL/1, Algol, Pascal, C та ін . Особливим класом універсальних мов є візуальні середовища програмування : VisualBasic , Delphi та ін .

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Спеціалізовані мови Спеціалізовані мови враховують специфіку предметної галузі . На цей час існують десятки спеціалізованих мов програмування , наприклад , мови веб- програмування , мови скриптів та ін . Зазначимо , що не всі з перерахованих мов у класичному розумінні є мовами програмування . Так, мова HTML є мовою розмітки гіпертексту , але її також часто називають мовою програмування . Починаючи з 60-х років XX ст. розвиток мов програмування відбувається як шляхом спеціалізації , так і шляхом універсалізації . Однією з перших спеціалізованих мов була мова COBOL , розроблена в США в 1961 році та орієнтована на розв’язування економічних задач. Згодом з’явилися десятки різних спеціалізованих мов , наприклад , Simula — мова моделювання , LISP — мова для інформаційно-логічних задач, RPG — мова для розв’язування навчальних задач тощо .

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Будь-яка мова програмування високого рівня , як і будьяка інша мова , має основні складові : алфавіт , синтаксис, семантику

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Словник мови програмування Такі слова називають зарезервованими (ключовими ). Наприклад for , input , if , print . Мова програмування має словник — певну кількість слів, правила вживання яких визначено певною мовою і які мають строго визначене призначення.

Первинне закріплення вивченого матеріалу:

Первинне закріплення вивченого матеріалу

authorStream Live Help