п. 10 Сільське господарство та його складові Рурич Т

Views:
 
Category: Education
     
 

Presentation Description

Географія 9 клас п. 10

Comments

Presentation Transcript

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

Географія 9 клас РОЗДІЛ І I . Первинний сектор економіки Тема 1. Сільське та лісове господарство

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

Сільське господарство та його складові Сільське господарство — найдавніше й досить поширене заняття людей. Це вид мате ріального виробництва з вирощування сільськогосподар- ських культур і розведення свійської худоби та птиці для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

Популярність сільського господарства Тільки в чотирьох країнах світу (Сингапур, Кувейт, Бахрейн, Люксембург) частка сільського господарства у ВВП не досягає 1 %. Загалом у світовому сільському господарстві зайнято 1,5 млрд осіб. Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції постійно зростає, але відносно невеликими темпами. Для характеристики рівня його розвитку використовують різні показники. Найчастіше визначають вартість виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на душу населення та показника продуктивності праці. С ингапур Кувейт Бахрейн Люксемберг

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

Показники рівня розвитку сільського господарства

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

забезпечення продовольством населення планети Сільське господарство забезпечує продовольством населення планети, чисельність якого дедалі зростає. Для найбідніших країн воно є основним джерелом валютних надходжень. Такі країни живуть за рахунок експорту сільськогосподарської продукції. Наприклад, Гватемала експортує банани та каву, Чад — бавовну тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

забезпечення продовольством населення планети Сільське господарство забезпечує людей продуктами харчування, тому проблеми в його розвитку є причиною соціальної напруженості й нестабільності в окремих країнах світу. Функціонування товарного сільського господарства зумовлює виникнення проблеми використання природних ресурсів через необхідність збереження екологічної рівноваги. Розорення всієї придатної для посівів площі земель, постійне збільшення поголів’я худоби та птиці зумовлює посилення антропогенного навантаження на довкілля в усьому світі.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

АГРАРНІ СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ . Однією з найважливіших закономірностей розвитку сільського господарства є посилення його інтеграції з переробними видами економічної діяльності. Це зумовлює утворення вертикальних виробничих ланцюгів від вирощування сільськогосподарської продукції до подальшої її переробки, транспортування та збуту аграрної сировини і продукції. Сектор ринкової економіки, що зайнятий виробництвом продуктів харчування та інших сільськогосподарських товарів, постачанням населенню цих виробів, виробництвом машин і механізмів для сільськогосподарського виробництва і сфери переробки, а також включає виробничу і соціальну інфраструктуру села отримав назву агробізнес . На розвиток агробізнесу активно впливають соціально-економічні чинники: аграрні відносини на селі, форми земельної власності, особливості землекористування, рівень розвитку агрокультури тощо. Величезний вплив мають досягнення науки, зокрема розвиток генної та клітинної інженерії .

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

Ядро міжнародного агробізнесу Ядро міжнародного агробізнесу утворюють великі ТНК, що контролюють виробництво та збут продуктів харчування. Це такі відомі компанії, як « Данон », « Бунге », « Каргилл » (усі із США) та швейцарська « Нестле », англо-нідерландська « Юнілевер ». Загальна тенденція розвитку сільськогосподарського виробництва в розвинених країнах характеризується постійним скороченням зайнятих у сільському господарстві за постійного зростання обсягів виробництва товарної продукції. Ось чому частка сільського господарства у ВВП цих країн та частка зайнятих у ньому така мала. Провідні позиції займають великі ТНК, які контролюють виготовлення засобів виробництва і переробку та збут сільськогосподарської сировини і продукції, а також мають великі підприємства з вирощення сільськогосподарської продукції. Із 500 найбільших ТНК світу більш як 50 належать до сфери сільськогосподарського виробництва, наприклад, « Каргилл ».

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

фермерство У світі основним типом сільськогосподарського підприємства є сімейна ферма. Фермери укладають контракти з компаніями, що постачають їм машини, добрива, насіння та закуповують їхню продукцію. Для уникнення надвиробництва чи, навпаки, різкого зростання цін на продукцію сільського господарства в розвинених країнах здійснюють активне державне його регулювання, особливо у сфері виробництва первинної продукції. Ринки всіх розвинених країн захищені не так митом, як різними видами квот, суворими вимогами до маркування, упаковки, специфічними санітарно- епідемологічними умовами до аграрної продукції. Ці країни переважно виступають проти поширення режиму вільної торгівлі на міжнародні поставки сільськогосподарської продукції.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

Сільське господарство країн, що розвиваються Сільське господарство країн, що розвиваються, включає два відмінні сектори — традиційний нетоварний і плантаційний експортоорієнтований . Традиційне ведення сільського господарства спирається на дрібні господарства й охоплює більшість сільського населення країни. Вони вирощують продовольчі культури переважно для власного споживання. Плантаційний експортоорієнтований сектор сільського господарства країн, що розвиваються, представлений великими, добре організованими компаніями, які володіють кращими землями. Вони широко використовують найману робочу силу, машини, добрива і штучне зрошення. Свою продукцію вони експортують. Сік дерева гевеї (латекс) Плоди олійної пальми Рисові плантації Чайні плантації

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

Сільське господарство постсоціалістичних і країн із плановою економікою Сільське господарство постсоціалістичних і країн із плановою економікою має ознаки як розвинених, так і країн, що розвиваються. Однак якщо в Китаї, наприклад, були проведені реформи, які зумовили швидке зростання обсягів аграрного виробництва, то в КНДР продовжує існувати командно-адміністративна система ведення сільського господарства. Не залишилась осторонь цих процесів і Україна, де в ході аграрної реформи розпайовано землі колективних господарств. Створені й розвиваються різні форми господарювання. Відроджено фермерські господарства. Основними товарними виробниками в Україні нині є агрохолдинги — сукупність компаній, що здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

СКЛАДОВІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА До складових с/г належить рослинництво й тваринництво, у складі яких виділяють різні види економічної діяльності. Зокрема , у тваринництві :

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

СКЛАДОВІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Рослинництво — найважливіший вид сільського господарства світу. У зв’язку з великою різноманітністю сільськогосподарських культур склад рослинництва досить складний. У ньому виділяють: зернове господарство, виробництво технічних культур, овочівництво, садівництво, виноградарство, виробництво кормових культур, квітникарство — з подальшим їх поділом за видами культур.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

РОЛЬ ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ У РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННІ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА Сільськогосподарське виробництво дуже залежить від природних умов. Навіть у розвинених країнах результати аграрного виробництва непередбачувані. Засухи, повені, шкідники, хвороби роблять аграрний сектор ризикованим видом діяльності. Поширення сільськогосподарських культур і видів тваринництва визначають такі природні чинники: якість ґрунтів, тривалість безморозного й вегетаційного періоду (забезпеченість теплом), сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом), кількість опадів, забезпеченість водними ресурсами тощо. На розвиток тваринництва природні чинники впливають через кормову базу. Найбільше залежить від природно-кліматичних умов пасовищне тваринництво, для якого важливі: наявність пасовищ, їх розміри, склад рослинного покриву, тривалість періоду його використання.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

ЗЕМЛЕЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ Земля необхідна для будь-якого матеріального виробництва, але лише в аграрному її використовують для виробництва готової продукції. Земля — це предмет праці, яким людина, обробляючи її верхній шар — ґрунт, створює сприятливі умови для отримання врожаю. Водночас земля є знаряддям праці, коли використовують фізичні, механічні й біологічні властивості ґрунту для отримання сільськогосподарської продукції. Земля як природне тіло стає таким чином засобом виробництва.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

землезабезпеченість Важливим показником розвитку сільського господарства є землезабезпеченість — обсяг площі відповідних угідь на одного мешканця країни. Землезабезпеченість різних країн світу дуже відмінна. Найбільшою вона є в Австралії (2 га оброблюваних земель на особу), у Північній (0,7 га) і Південній Америці (0,5 га). Найнижчою — у Європі (0,3 га) й Азії (0,15 га). Дуже гостро стоїть проблема землезабезпечення в Японії та Єгипті (0,04 га), Індонезії й Китаї (0,07–0,08 га). Проте це не вказує на нестачу продуктів харчування в цих країнах. За умови інтенсивного землеробства у країнах Західної Європи за низької землезабезпеченості виробляють сільськогосподарської продукції значно більше, аніж споживають. Структура земельного фонду планети на початок ХХ ст. (%)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ:

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ Сільське господарство — вид матеріального виробництва, яке забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість — сировиною. Сільське господарство складається з рослинництва й тваринництва. На розвиток і розміщення сільськогосподарського виробництва істотний вплив мають природні чинники та ступінь його розвитку у відповідній країні світу. Збір урожаю в Бангладеші та у Франції

authorStream Live Help