Геометрія 7 клас

Views:
 
Category: Entertainment
     
 

Presentation Description

Геометрія 7 клас за новою програмою

Comments

Presentation Transcript

slide 1:

Форзац 1 Форзац 2 α + β + γ 180° A 1 B 1 C 1 A B C A B C A 1 B 1 C 1 A B C A 1 B 1 C 1 Гострокутний трикутник Тупокутний трикутник Прямокутний трикутник ПЕРША ОЗНАКА РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ: за двома сторонами та кутом між ними ДРУГА ОЗНАКА РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ: за стороною та двома прилеглими до неї кутами ТРЕТЯ ОЗНАКА РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ: за трьома сторонами ßêùî AB A 1 B 1 AC A 1 C 1 ∠A ∠A 1 òî œABC œA 1 B 1 C 1 ßêùî AC A 1 C 1 ∠A ∠A 1 ∠C ∠C 1 òî œABC œA 1 B 1 C 1 ßêùî AB A 1 B 1 BC B 1 C 1 AC A 1 C 1 òî œABC œA 1 B 1 C 1 СУМА КУТІВ ТРИКУТНИКА α β γ «Ìîÿ ëþáîâ — Óêðà¿íà ³ ìàòåìàòèêà». Ö³ ñëîâà Ìè- õàéëà Ïèëèïîâè÷à Êðàâ÷óêà 1892 – 1942 âèêàðáîâàíî íà ãðàí³òíîìó ïîñòàìåíò³ ïàì’ÿòíèêà íàóêîâöåâ³. Ìè ñïîä³âàºìîñÿ ùî öå ïàòð³îòè÷íå âèñëîâëþâàííÿ âèäàòíîãî óêðà¿íñüêîãî ìàòåìàòèêà ñòàíå äëÿ âàñ íàä³éíèì äîðîãîâêàçîì íà øëÿõó äî ïðîôåñ³îíàë³çìó.

slide 2:

Форзац 1 Форзац 2 α + β + γ 180° A 1 B 1 C 1 A B C A B C A 1 B 1 C 1 A B C A 1 B 1 C 1 Гострокутний трикутник Тупокутний трикутник Прямокутний трикутник ПЕРША ОЗНАКА РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ: за двома сторонами та кутом між ними ДРУГА ОЗНАКА РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ: за стороною та двома прилеглими до неї кутами ТРЕТЯ ОЗНАКА РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ: за трьома сторонами ßêùî AB A 1 B 1 AC A 1 C 1 ∠A ∠A 1 òî œABC œA 1 B 1 C 1 ßêùî AC A 1 C 1 ∠A ∠A 1 ∠C ∠C 1 òî œABC œA 1 B 1 C 1 ßêùî AB A 1 B 1 BC B 1 C 1 AC A 1 C 1 òî œABC œA 1 B 1 C 1 СУМА КУТІВ ТРИКУТНИКА α β γ «Ìîÿ ëþáîâ — Óêðà¿íà ³ ìàòåìàòèêà». Ö³ ñëîâà Ìè- õàéëà Ïèëèïîâè÷à Êðàâ÷óêà 1892 – 1942 âèêàðáîâàíî íà ãðàí³òíîìó ïîñòàìåíò³ ïàì’ÿòíèêà íàóêîâöåâ³. Ìè ñïîä³âàºìîñÿ ùî öå ïàòð³îòè÷íå âèñëîâëþâàííÿ âèäàòíîãî óêðà¿íñüêîãî ìàòåìàòèêà ñòàíå äëÿ âàñ íàä³éíèì äîðîãîâêàçîì íà øëÿõó äî ïðîôåñ³îíàë³çìó.

slide 3:

Геометрія Мерзляк А. Г. Полонський В. Б. Якір М. С. «Геометрія» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

slide 4:

УДК 373.167.1:514 ББК 22.151я721 М52 ISBN 978-966-474-000-0 © А. Г. Мерзляк В. Б. Полонський М. С. Якір 2015 © ТОВ ТО «Гімназія» оригінал-макет художнє оформлення 2015 М52 Мерзляк А. Г. Геометрія : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. за- кладів / А. Г. Мерзляк В. Б. Полонський М. С. Якір. — Х. : Гімназія 2015. — 224 с. : іл. ISBN 978-966-474-000-0. УДК 373.167.1:514 ББК 22.151я721

slide 5:

Від а Вторі В учням Любі семикласники Ви починаєте вивчати новий шкільний предмет — гео- метрію. Зверніть увагу що слова «географія» та «геометрія» мають однакову частину — «гео» що в перекладі з грецької означає «земля». Проте якщо на уроках географії в 6 класі ви дійсно займалися землеописом «графія» грецькою — «опис» то на уроках геометрії вам не доведеться займатися землемірянням «метрео» грецькою — «міряти». Геометрія — одна з найдавніших наук. Її назву можна по- яснити тим що зародження та розвиток геометрії були тісно пов’язані з різноманітною практичною діяльністю людини: розмічанням меж земельних ділянок будівництвом шляхів зрошувальних каналів та інших споруд тобто геометрія як говорять у таких випадках була прикладною наукою. Поступово крок за кроком людство накопичувало знання і геометрія перетворилася на красиву та досконалу строгу та послідовну математичну теорію. Знайомитися із цією на- укою та вчитися застосовувати набуті знання на практиці ви й будете на уроках геометрії. Знати геометрію надзвичайно важливо. Дійсно подивіться навкруги — усюди геометрія точніше геометричні фігури: відрізки трикутники прямокутники прямокутні паралеле- піпеди кулі тощо.

slide 6:

Від авторів 4 а б Рис. 1. Архітектурні споруди: а — готель «Салют» м. Київ б — адміністративна будівля м. Лондон Рис. 2. Сирецька телевізійна вежа м. Київ Без глибоких геометричних знань не могли з’явитися складні будівельні конструкції рис. 1 2 кораблі та літаки рис. 3 і навіть деталі дитячого конструктора та узори ви- шиванок рис. 4. Створення узорів потребує від майстрині мати уявлення про такі геометричні поняття як симетрія та паралельне перенесення. Не знаючи геометрії неможливо стати хорошим інженером-конструктором токарем столяром ученим архітектором дизайнером модельєром спеціалістом з комп’ютерної графіки тощо. Узагалі знання з геометрії — важлива складова людської культури. а б Рис. 3. Машинобудівні конструкції: а — корабель на стапелях Миколаївського суднобудівного заводу б — літак Ан-225 «Мрія»

slide 7:

Від авторів 5 а б Рис. 4. Геометрія в повсякденності: а — дитячий конструктор б — узор вишиванки Геометрія — дуже цікавий предмет. Ми сподіваємося що ви в цьому скоро переконаєтеся чому сприятиме підручник який ви тримаєте. Ознайомтеся з його структурою. Підручник розділено на чотири параграфи кожний з яких складається з пунктів. У пунктах викладено теоретичний матеріал. Вивчаючи його особливу увагу звертайте на текст який надруковано жирним шрифтом жирним курсивом і курсивом так у книзі виділено означення правила та най- важливіші математичні твердження. Зазвичай виклад теоретичного матеріалу завершується прикладами розв’язування задач. Ці записи можна розгля- дати як один із можливих зразків оформлення розв’язання. До кожного пункту дібрано задачі для самостійного розв’язування приступати до яких радимо лише після за- своєння теоретичного матеріалу. Серед завдань є як прості й середні за складністю вправи так і складні задачі особливо ті які позначено «зірочкою» . Кожний пункт завершується рубрикою «Спостерігайте рисуйте конструюйте фантазуйте». До неї дібрано задачі для розв’язування яких потрібні не спеціальні геометричні знання а лише здоровий глузд винахідливість і кмітливість. Ці задачі корисні як вітаміни: вони розвивають «геометрич- ний зір» та інтуїцію. Крім того у підручнику ви зможете прочитати цікаві оповідання з історії геометрії. Дерзайте Бажаємо успіху

slide 8:

Від авторів 6 уч ИтЕЛям Шановні колеги У навчальній програмі з математики для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів зазначено таке: «Зміст навчального матеріалу структуровано за темами відповідних на- вчальних курсів із визначенням кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Учи- телеві та авторам підручників надається право коригувати його залежно від прийнятої методичної концепції…». Зважаючи на наведене ми визнали за доцільне в другому параграфі підручника розглянути тему «Трикутники». Це дає змогу істотно урізноманітнити дидактичний матеріал параграфа «Паралельні прямі». Зрозуміло що в межах загальноосвітньої школи неможливо реалізувати формально-логічний принцип побудови курсу геомет- рії: покласти в основу систему аксіом а далі будувати викладення дедуктивно тобто доводити теореми логічно строго базуючись на аксіомах і раніше доведених фактах. Це можна пояснити тим що кількість учнів особ ливо семикласників схильних до дедук- тивного мислення обмежена. Насправді більшості притаманний наочно-образний тип мислення. Тому для дитини апеляція до на- очної очевидності є цілком природною та виправданою. На підставі викладеного в основу цього підручника покладено наочно-дедуктивний принцип у поєднанні із частковою аксіома- тизацією. Ми вважаємо що мета вивчення геометрії в школі — це не тільки розвиток логічного мислення та вміння проводити доведен- ня. Автори підручника ставлять ширшу мету: уточнити уявлення учнів про елементарні геометричні об’єкти точка пряма промінь відрізок кут ознайомити їх з найважливішими властивостями базових фігур елементарної геометрії трикутник коло чотири- кутник тощо розвинути в них потребу в доведенні тобто закласти основи дедуктивного й евристичного мислення а головне — навчи- ти учнів застосовувати властивості геометричних фігур у процесі розв’язування практичних і теоретичних задач. Ми сподіваємося що ви оціните цей підручник як такий що допоможе в реалізації зазначених цілей.

slide 9:

Від авторів 7 У книзі дібрано великий і різноманітний дидактичний матеріал. Проте за один навчальний рік усі задачі розв’язати неможливо та в цьому й немає потреби. Разом з тим набагато зручніше працювати коли є значний запас задач. Це дає можливість реалізувати прин- ципи рівневої диференціації та індивідуального підходу в навчанні. Зеленим кольором позначено номери задач які рекомендовано для домашньої роботи синім кольором — номери задач які на розсуд учителя з урахуванням індивідуальних особливостей учнів класу можна розв’язувати усно. Тож перетворімо разом шкільний курс геометрії в зрозумілий і привабливий предмет. Бажаємо творчого натхнення та терпіння. умо Вні познач Ення n° завдання що відповідають початковому та середньому рівням навчальних досягнень n • завдання що відповідають достатньому рівню на вчаль- них досягнень n •• завдання що відповідають високому рівню навчальних досягнень n задачі для математичних гуртків і факультативів ключові задачі результат яких може бути використаний під час розв’язування інших задач  доведення теореми що відповідає достатньому рівню на- вчальних досягнень доведення теореми що відповідає високому рівню на- вчальних досягнень доведення теореми не обов’язкове для вивчення  закінчення доведення теореми  закінчення розв’язання задачі рубрика «Коли зроблено уроки». Рівні відрізки на кресленнях позначено однаковою кількістю штрихів рівні кути — однаковою кількістю дуг за винятком від- різків і кутів які треба знайти.

slide 10:

Вступ Що вивчає геометрія Хоча геометрія — це новий для вас шкільний предмет проте на уроках математики ви вже ознайомилися з азами цієї мудрої науки. Так усі геометричні фігури зображені на рисунку 5 вам добре відомі. a A B M N P M O A B C D E F A C B C A B D A 1 B 1 C 1 D 1 A D C B Пряма a Відрізок AB Промінь MN Кут POM ∠ POM Трикутник ABC Ламана ABCDEF Прямокутник ABCD Коло Круг Прямокутний паралелепіпед ABCDA 1 B 1 C 1 D 1 Многокутники Рис. 5

slide 11:

Вступ 9 Рис. 6 Рис. 7 Ви вмієте за допомогою лінійки сполучати дві точки від- різком рис. 6 за допомогою циркуля будувати коло рис. 7 за допомогою лінійки й косинця будувати перпендикулярні та паралельні прямі рис. 8 вимірювати довжину відрізка й будувати відрізок заданої довжини за допомогою лінійки з міліметровими поділками рис. 9 знаходити величину кута й будувати кут заданої величини за допомогою транспортира рис. 10 класифікувати трикутники див. форзац. Рис. 8 Рис. 9

slide 12:

Вступ 10 Рис. 10 Однак знати який «вигляд» має фігура або вміти вико- нувати прості побудови — це лише початкові знання науки про властивості геометричних фігур тобто геометрії. Під час вивчення систематичного курсу геометрії ви поступово у певній послідовності вивчатимете властивості геометричних фігур а отже і самі фігури як уже знайомі вам так і нові. Це означає що ви маєте навчитися за одними властивостями фігури встановлювати та головне доводити інші її властивості. Шкільний курс геометрії традиційно поділяють на пла- німетрію та стереометрію. Планіметрія вивчає фігури на площині «планум» у перекладі з латинської — «площина» стереометрія — фігури в просторі «стереос» у перекладі з грецької — «просторовий». Отже ми приступаємо до вивчення планіметрії.

slide 13:

найпрості Ші гЕом ЕтрИчні фігур И та їхні ВЛаст ИВості §1 У цьому параграфі розглядаються знайомі вам з попередніх класів геометричні фігури а саме: точки прямі відрізки промені й кути. Ви дізнаєтеся більше про властивості цих фігур. Деякі із цих властивостей навчитеся доводити. Слова означення теорема аксіома стануть для вас звичними зрозумілими та часто вживаними.

slide 14:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 12 1. точки та прямі Точка — найпростіша геометрична фігура. Це єдина фі- гура яку неможливо розбити на частини. Наприклад кожна з фігур зображених на рисунку 11 розбита на частини. І на- віть про фігуру зображену на рисунку 12 яка складається з двох точок можна сказати що вона складається з двох частин: точки A й точки B. A B A B a Рис. 11 Рис. 12 Рис. 13 На рисунку 13 зображено пряму a та дві точки A і B. Говорять що точка A належить прямій a або точка A ле­ жить на прямій a або пряма a проходить через точку А і відповідно точка B не належить прямій a або точка B не лежить на прямій a або пряма a не проходить через точку B. Пряма — це геометрична фігура яка має певні влас тивості. Основна властивість прямої. Через будь-які дві точки 1 можна провести пряму і до того ж тільки одну. Чому цю властивість прямої вважають основною Нехай про деяку лінію відомо лише те що вона проходить через точки A і B. Для того щоб скласти уявлення про цю фігуру такої інформації явно бракує. Адже через точки A і B можна провес- ти багато різних ліній рис. 14. Пряма ж задається цими точками однозначно. У цьому й полягає суть основної влас- тивості прямої. Ця властивість дозволяє позначати пряму називаючи дві будь-які її точки. Так пряму проведену через точки M і N називають «пряма MN» або «пряма NM». Рис. 14 1 Тут і далі говорячи «дві точки» «три точки» «дві прямі» тощо вважатимемо що це різні точки й різні прямі. Випадок їх суміщення будемо обумовлювати окремо.

slide 15:

1. Точки та прямі 13 Основну властивість геометричної фігури ще називають аксіомою докладніше про аксіоми ви дізнаєтеся в п. 6. Якщо треба пояснити зміст якогось поняття терміна то використовують означення. Наприклад: 1 годинником називають прилад для вимірювання часу 2 геометрія — це розділ математики який вивчає вла- стивості фігур. Означення використовують і в геометрії. Означення. Дві прямі які мають спільну точку нази- вають такими що перетинаються. На рисунку 15 зображено прямі a і b які перетинаються в точці O. Часто справедливість істинність якого-небудь факту встановлюють за допомогою логічних міркувань. Розглянемо таку задачу. Відомо що всі мешканці Гео- метричної вулиці — математики. Євген живе за адресою вул. Геометрична 5. Чи є Євген математиком За умовою задачі Євген живе на Геометричній вулиці. А оскільки всі мешканці цієї вулиці математики то Євген — математик. O a b A a b B Рис. 15 Рис. 16 Наведені логічні міркування називають доведенням того факту що Євген — математик. У математиці твердження істинність якого встановлюють за допомогою доведення називають теоремою. Теорема 1.1. Будь-які дві прямі що перетинаються мають тільки одну спільну точку. Доведення.      Нехай прямі a і b що перетинаються крім спільної точки A мають ще одну спільну точку B рис. 16. Тоді через дві точки A і B проходять дві прямі.

slide 16:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 14 А це суперечить основній властивості прямої. Отже при- пущення про існування другої точки перетину прямих a і b неправильне.  1. Яку фігуру не можна розбити на частини 2. Сформулюйте основну властивість прямої. 3. Яка властивість прямої дозволяє позначати її називаючи будь-які дві точки прямої 4. Для чого використовують означення 5. Які дві прямі називають такими що перетинаються 6. Як називають твердження правильність якого встанов- люють за допомогою доведення 7. Сформулюйте теорему про дві прямі що перетинаються. практ Ичні за Вдання 1.° Проведіть пряму позначте її буквою m. Позначте точки A і B які лежать на цій прямій і точки C D E які не лежать на ній. 2.° Позначте точки M і K та проведіть через них пряму. Позначте на цій прямій точку E. Запишіть усі можливі позначення отриманої прямої. 3.° Проведіть прямі a і b так щоб вони перетиналися. По- значте точку їхнього перетину буквою C. Чи належить точка C прямій a прямій b 4.° Позначте три точки так щоб вони не лежали на одній прямій і через кожну пару точок проведіть пряму. Скіль- ки утворилося прямих 5.° Позначте чотири точки жодні три з яких не лежать на одній прямій. 6. • Проведіть три прямі так щоб кожні дві з них перети- налися. Позначте точки перетину цих прямих. Скільки можна отримати точок перетину

slide 17:

1. Точки та прямі 15 7. • Позначте чотири точки так щоб при проведенні прямої через кожні дві з них на рисунку: 1 утворилася одна пряма 2 утворилися чотири прямі 3 утворилися шість прямих. Проведіть ці прямі. Впра ВИ 8.° Користуючись рисунком 17: 1 укажіть усі позначені точки які належать прямій a прямій MK 2 укажіть усі позначені точки які не належать прямій a прямій MK 3 визначте чи перетинаються прямі a і MK 4 укажіть усі позначені точки які належать прямій a але не належать прямій MK. D a B C E M K P F m n p k E A B C D Рис. 17 Рис. 18 9.° Користуючись рисунком 18 укажіть: 1 які з позначених точок належать прямій p а які не належать їй 2 яким прямим належить точка A точка B точка C точка D точка E 3 які прямі проходять через точку C точку B точку A 4 у якій точці перетинаються прямі k і p прямі m і k 5 у якій точці перетинаються три із чотирьох зображе- них на рисунку прямих.

slide 18:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 16 10. • Точка C належить прямій AB. Чи є різними прямі AB і AC Відповідь обґрунтуйте. 11. • Провели чотири прямі кожні дві з яких перетинаються причому через кожну точку перетину проходять тільки дві прямі. Скільки точок перетину при цьому утворилося 12. •• Як треба розташувати шість точок щоб вони визначали шість прямих 13. •• Дану пряму перетинають чотири прямі. Скільки може утворитися точок перетину цих прямих з даною 14. •• Провели чотири прямі кожні дві з яких перетинаються. Скільки точок перетину може утворитися 15. •• Провели п’ять прямих кожні дві з яких перетинаються. Яка найменша можлива кількість точок перетину цих прямих Яка найбільша кількість точок перетину може утворитися 16. Чи можна провести шість прямих і позначити на них 11 точок так щоб на кожній прямій було позначено рівно чотири точки 17. На площині проведено три прямі. На першій прямій позначили п’ять точок на другій — сім точок а на тре- тій — три точки. Яка найменша кількість точок може бути позначена 18. Чи можна позначити кілька точок і провести кілька прямих так щоб на кожній прямій лежало рівно три позначені точки й через кожну точку проходило рівно три з проведених прямих с пост Ерігайт Е рИсуйт Е конструюйт Е фантазуйт Е 19. Складіть квадрат із кількох фігур кожна з яких дорівнює фігурі зобра- женій на рисунку 19. Рис. 19

slide 19:

2. Відрізок і його довжина 17 2. Відрізок і його довжина На рисунку 20 зображено пряму a яка проходить через точки A і B. Ці точки обмежують частину прямої a яку ви- ділено червоним кольором. Таку частину прямої разом з точ- ками A і B називають відрізком а точки A і B — кінцями цього відрізка. Для будь-яких двох точок існує єдиний відрізок для якого ці точки є кінцями тобто відрізок своїми кінцями задається однозначно. Тому відрізок позначають називаючи його кінці. Наприклад відрізок зображений на рисунку 21 позначають так: MN або NM читають: «відрізок MN» або «відрізок NM». На рисунку 22 зображено відрізок AB і точку X яка на- лежить цьому відрізку проте не збігається із жодним його кінцем. Точку X називають внутрішньою точкою відрізка AB. У такому випадку також говорять що точка X лежить між точками A і B. a B A N M Рис. 20 Рис. 21 Таким чином відрізок AB складається з точок A і B а та- кож усіх точок прямої AB які лежать між точками A і B. Означення. Два відрізки називають рівними якщо їх можна сумістити накладанням. На рисунку 23 зображено рівні відрізки AB і CD. Пишуть: AB CD . A B X B A D C Рис. 22 Рис. 23 Ви знаєте що кожний відрізок має певну довжину й для її вимірювання треба вибрати одиничний відрізок. За оди- ничний можна взяти будь-який відрізок.

slide 20:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 18 N M B A D C A B Рис. 24 Рис. 25 Наприклад вважатимемо відрізок MN на рисунку 24 одиничним. Цей факт записують так: MN 1 од. Тоді вва- жають що довжина відрізка AB дорівнює трьом одиницям довжини і записують: AB 3 од. Також уживають запис AB 3 його читають: «відрізок AB дорівнює трьом». Для відрізка CD маємо: CD 2 3 . На практиці найчастіше використовують такі одиничні відрізки: 1 мм 1 см 1 дм 1 м 1 км. Залежно від вибору одиниці довжини змінюється числове значення довжини відрізка. Наприклад на рисунку 25 маємо: AB 17 мм або AB 17 см або AB 017 дм тощо. У виробництві та в побуті використовують різноманітні прилади для вимірювання довжини відрізка рис. 26 а–ґ: лінійку з поділками а рулетку б штангенциркуль в мікрометр г польовий циркуль ґ. Рис. 26 б г в ґ а

slide 21:

2. Відрізок і його довжина 19 Рівні відрізки мають рівні довжини і навпаки якщо дов­ жини відрізків рівні то рівні й самі відрізки. Якщо довжина відрізка AB більша за довжину відріз- ка MN як наприклад на рисунку 24 то говорять що від- різок AB більший за відрізок MN і записують: AB MN. Також можна сказати що відрізок MN менший від відріз- ка AB і записати: MN AB. Надалі говорячи «сума відрізків» матимемо на увазі суму довжин цих відрізків. Основна властивість довжини відрізка. Якщо точка C є внутрішньою точкою відрізка AB то відрізок AB дорівнює сумі відрізків AC і CB рис. 27 тобто AB AC + CB. A B C AB AC + CB A B C A B C Рис. 27 Рис. 28 Рис. 29 Означення. Відстанню між точками A і B називають довжину відрізка AB. Якщо точки A і B збігаються то вва- жають що відстань між ними дорівнює нулю. Означення. Серединою відрізка AB називають таку його точку C що AC CB. На рисунку 28 точка C — середина відрізка AB. Задача. Точки A B і C належать одній прямій AB 8 см відрізок AC на 2 см довший за відрізок BC. Знайдіть відріз- ки 1 AC і BC. Розв’язання. В умові не вказано яким є взаємне роз- міщення даних точок на прямій. Тому розглянемо три мож- ливих випадки. 1 Точка B — внутрішня точка відрізка AC рис. 29. Тоді відрізок AC довший за відрізок BC на довжину відрізка AB тобто на 8 см. Це суперечить умові. Отже такий випадок неможливий. 1 Часто замість «Знайдіть довжину відрізка...» говорять: «Знайдіть відрізок...».

slide 22:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 20 2 Точка C — внутрішня точка відрізка AB рис. 30. У цьому випадку AC + BC AB. Нехай BC x см тоді AC x + 2 см. Маємо: x x + + 2 8 x 3. Отже BC 3 см AC 5 см. A B C A B C Рис. 30 Рис. 31 3 Точка A — внутрішня точка відрізка BC рис. 31. У цьому випадку AB AC BC + і тоді AC BC. Це суперечить умові. Отже такий випадок неможливий. Відповідь: AC 5 см BC 3 см. 1. Скільки існує відрізків кінцями яких є дві дані точки 2. З яких точок складається відрізок AB 3. Які два відрізки називають рівними 4. Чи можна будь-який відрізок узяти за одиничний 5. Що можна сказати про довжини рівних відрізків 6. Що можна сказати про відрізки які мають рівні довжини 7. Сформулюйте основну властивість довжини відрізка. 8. Що називають відстанню між двома точками 9. Чому дорівнює відстань між двома точками що збі- гаються 10. Яку точку називають серединою відрізка AB практ Ичні за Вдання 20.° Позначте дві точки A і B та проведіть через них пряму. Позначте точки C D і E які належать відрізку AB і точки F M і K які не належать відрізку AB але на- лежать прямій AB.

slide 23:

2. Відрізок і його довжина 21 21.° Проведіть пряму та позначте на ній три точки. Скільки утворилося відрізків 22.° Позначте на прямій точки A B C і D так щоб точка C лежала між точками A і B а точка D — між точками B і C. 23.° Позначте на прямій точки A B і C так щоб виконува- лася рівність AC AB BC + . A D C B A B D C C D A B а б в Рис. 32 24.° Порівняйте на око відрізки AB і CD рис. 32. Перевірте свій висновок вимірюванням. 25.° Порівняйте на око відрізки AB і BC рис. 33. Перевірте свій висновок вимірюванням. Впра ВИ 26.° Назвіть усі відрізки які зображено на рисунку 34. B A C K O T R P A E C D M Q E N P а б в г Рис. 34 A B C Рис. 33

slide 24:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 22 27.° Знайдіть довжину кожного з відрізків зображених на рисунку 35 якщо одиничний відрізок дорівнює відрізку: 1 AB 2 MN. B A C M K E S T F P N D M E P Рис. 35 Рис. 36 28.° Яка з точок позначених на рисунку 36 лежить між дво- ма іншими Запишіть відповідну рівність що випливає з основної властивості довжини відрізка. 29.° Між якими точками лежить точка B рис. 37 Для кожного випадку запишіть відповідну рівність яка ви- пливає з основної властивості довжини відрізка. 30.° Точка D — внутрішня точка відрізка ME. Знайдіть: 1 відстань між точками M і E якщо MD 1 8 дм DE 26 дм 2 довжину відрізка MD якщо ME 42 мм DE 15 см. A B C D A C B Рис. 37 Рис. 38 31.° Точки A B і C лежать на одній прямій рис. 38. Які з наведених тверджень правильні: 1 AB BC AC + 2 AC AB BC + 32.° Точка K є серединою відрізка MN. Чи можна сумісти- ти накладанням: 1 відрізки MK і KN 2 відрізки MK і MN

slide 25:

2. Відрізок і його довжина 23 33.° Точка K — середина відрізка MN точка E — середина відрізка KN EN 5 см. Знайдіть відрізки MK ME і MN. 34.° Точка C — внутрішня точка відрізка AB довжина якого дорівнює 20 см. Знайдіть відрізки AC і BC якщо: 1 відрізок AC на 5 см більший за відрізок BC 2 відрізок AC у 4 рази менший від відрізка BC 3 AC BC : : . 9 11 35.° Точка K належить відрізку CD довжина якого дорівнює 28 см. Знайдіть відрізки CK і KD якщо: 1 відрізок CK на 4 см менший від відрізка KD 2 відрізок CK у 6 разів більший за відрізок KD 3 CK KD : : . 3 4 36. • Відрізки AB і CD рівні рис. 39. Доведіть що відрізки AC і BD теж рівні. A D C B M N F E Рис. 39 Рис. 40 37. • Відрізки ME і FN рівні рис. 40. Доведіть що MF EN . 38. • Точка C ділить відрізок AB довжина якого дорівнює a на два відрізки. Знайдіть відстань між серединами від- різків AC і BC. 39. • Точки A B і C лежать на одній прямій. Знайдіть відрі- зок BC якщо AB 24 см AC 32 см. Скільки розв’язків має задача 40. •• На прямій позначено точки A B і C так що AB 15 см AC 9 см. Знайдіть відстань між серединами відрізків AB і AC. 41. •• Відрізок EF дорівнює 12 см. Знайдіть на прямій EF усі точки сума відстаней від кожної з яких до кінців від- різка EF дорівнює: 1 12 см 2 15 см 3 10 см. 42. •• Через точки A і B проведено пряму. Де на цій прямій лежить точка C відстань від якої до точки B у 2 рази більша ніж відстань від неї до точки A

slide 26:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 24 43. •• Відрізок довжина якого дорівнює 32 см поділили на три нерівних відрізки. Відстань між серединами крайніх відрізків дорівнює 18 см. Знайдіть довжину середнього відрізка. 44. •• Яку найменшу кількість внутрішніх точок треба по- значити на відрізках зображених на рисунку 41 щоб на кожному з них було позначено по дві внутрішні точки a б в г Рис. 41 45. •• Скільки точок треба позначити між точками A і B щоб разом з відрізком AB утворилося шість відрізків 46. •• На шкалі лінійки нанесено тільки поділки 0 см 5 см і 13 см рис. 42. Як користуючись цією лінійкою мож- на побудувати відрізок зав довжки: 1 3 см 2 2 см 3 1 см 47. •• На шкалі лінійки нанесено тільки поділки 0 см 7 см і 11 см. Як ко- ристуючись цією лінійкою можна побудувати відрізок завдовжки: 1 8 см 2 5 см 0 5 13 Рис. 42

slide 27:

3. Промінь. Кут. Вимірювання кутів 25 с пост Ерігайт Е рИсуйт Е конструюйт Е фантазуйт Е 48. Із прямокутників розмірами 1 1 × 1 2 × 1 3 × ... 1 13 × складіть прямокутник кожна сторона якого більша за 1. 3. промінь. кут. Вимірювання кутів Проведемо пряму AB і позначимо на ній довільну точку O. Ця точка розбиває пряму на дві частини які виділено на рисунку 43 різними кольорами. Кожну із цих частин разом з точкою O називають променем або півпрямою. Точку O називають початком променя. Кожний із променів які зображено на рисунку 43 скла- дається з точки O та всіх точок прямої AB що лежать по один бік від точки O. A O B O M N Рис. 43 Рис. 44 Це дає змогу позначати промінь називаючи дві його точки: першою обов’язково вказують початок променя дру- гою — будь-яку іншу точку яка належить променю. Так про- мінь з початком у точці O рис. 44 можна позначити OM або ON. Промені OA та OB рис. 43 доповнюють один одного до прямої. Також можна сказати що об’єднанням цих променів є пряма. Означення. Два промені які мають спільний початок і лежать на одній прямій називають доповняльними.

slide 28:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 26 Наприклад промені BC і BA — до- повняльні рис. 45. Їхнім об’єднанням є пряма АС. Зауважимо що об’єднавши промені CA та AC ми також отримаємо пряму AC. Проте ці промені не є доповняльними: у них не- має спільного початку. На рисунку 46 а зображено фігуру яка складається з двох променів OA та OB що мають спільний початок. Ця фігура ділить площину на дві частини які виділено різними кольорами. Кожну із цих частин разом із проме- нями OA та OB називають кутом. Промені OA та OB називають сторонами кута а точ- ку O — вершиною кута. O A B M N O A B а б Рис. 46 Як бачимо кути на рисунку 46 а зовні суттєво відрізня- ються. Ця відмінність визначена такою властивістю. На про- менях OA та OB виберемо довільні точки M і N рис. 46 б. Відрізок MN належить «зеленому» куту а «синьому» куту належать лише кінці відрізка. Надалі говорячи «кут» матимемо на увазі лише той який містить будь-який відрізок із кінцями на його сторо- нах. Ситуації коли розглядатимуться кути для яких ця умова не виконується будуть спеціально обумовлені. Існує кілька способів позначення кутів. Кут на рисунку 47 можна позначити так: ∠MON або ∠NOM або просто ∠O чита- ють відповідно: «кут MON» «кут NOM» «кут O». O M N Рис. 47 A C B Рис. 45

slide 29:

3. Промінь. Кут. Вимірювання кутів 27 На рисунку 48 зображено кілька кутів які мають спільну вершину. Тут позначення кута однією буквою може призвести до плутанини. У таких ви- падках кути зручно позначати за до- помогою цифр: ∠1 ∠2 ∠3 читають відповідно: «кут один» «кут два» «кут три». Означення. Кут сторонами якого є доповняльні про- мені називають розгорнутим рис. 49. O B A Рис. 49 Рис. 50 На рисунку 49 промені OA та OB є доповняльними тому кути виділені зеленим і жовтим кольорами є розгорнутими. Будь-яка пряма ділить площину на дві півплощини для яких ця пряма є межею рис. 50. Вважають що пряма на- лежить кожній із двох півплощин для яких вона є межею. А оскільки сторони розгорнутого кута утво- рюють пряму то можна сказати що розгор- нутий кут — це півплощина на межі якої позначено точку — вершину кута. Означення. Два кути називають рів- ними якщо їх можна сумістити накла- данням. На рисунку 51 зображено рівні кути ABC і MNK. Пишуть: ∠ ∠ ABC MNK. Зрозуміло що всі розгорнуті кути рівні. A C B M K N Рис. 51 O 1 3 2 Рис. 48

slide 30:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 28 На рисунку 52 зображено кут AOB і промінь OC який належить цьому куту проте відмінний від його сторін. Гово- рять що промінь OC проходить між сторонами кута AOB і ділить його на два кути AOC і COB. O A C B A K B O Рис. 52 Рис. 53 Означення. Бісектрисою кута називають промінь з початком у вершині кута який ділить цей кут на два рів- них кути. На рисунку 53 промінь OK — бісектриса кута AOB. Отже ∠AOK ∠KOB. 1 ° A B O Рис. 54 Рис. 55 Ви знаєте що кожний кут має величину. Для її вимі- рювання треба вибрати одиницю виміру — одиничний кут. Вибрати його можна наприклад так. Розділимо розгорну- тий кут на 180 рівних кутів рис. 54. Кут утворений двома сусідніми променями беруть за одиничний. Його величину називають градусом і записують: 1°. Наприклад градусна міра величина кута AOB рис. 55 дорівнює 20° цей факт легко встановити за допомогою

slide 31:

3. Промінь. Кут. Вимірювання кутів 29 транспортира. У цьому випадку говорять: «кут AOB дорів- нює 20°» і записують: ∠ ° AOB 20 . Із прийнятого означення градуса випливає що градусна міра розгорнутого кута дорівнює 180°. На рисунку 56 а зображено старовинний кутомірний при- лад астролябію у перекладі з грецької — «та що хапає зорі». Багато століть саме такий прилад допомагав мореплавцям знаходити шлях астрономам — визначати положення зір. У наш час для вимірювання кутів на практиці викори- стовують астролябію рис. 56 б а також інші прилади спеціального призначення: теодоліт рис. 57 — для вимірю- вання на місцевості бусоль рис. 58 — в артилерії секстант рис. 59 — у морській справі. а — старовинна Рис. 58. Бусоль б — сучасна Рис. 56. Астролябія Рис. 57. Теодоліт Рис. 59. Секстант Для отримання більш точних результатів вимірювання кутів використовують частини градуса: 1 60 градуса дорівнює одній мінуті 1′ тобто 1 60 ° ′ 1 60 мінути називають секун- дою 1′′ тобто 1′ 60′′. Наприклад запис 23°15′11′′ означає що градусна міра кута становить 23 градуси 15 мінут 11 секунд.

slide 32:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 30 Існують також інші одиниці виміру кутів: наприклад у морській справі користуються одиницею 1 румб 11°15′. Означення. Кут градусна міра якого дорівнює 90° на- зивають прямим. Кут градусна міра якого менша від 90° називають гострим. Кут градусна міра якого більша за 90° але менша від 180° називають тупим. На рисунку 60 зображено кути кожного з трьох видів. Прямий кут Гострий кут Тупий кут Рис. 60 Рівні кути мають рівні величини і навпаки якщо вели­ чини кутів рівні то рівні й самі кути. Якщо величина кута ABC більша за величину кута MNP то говорять що кут ABC більший за кут MNP і записують: ∠ABC ∠MNP. Також говорять що кут MNP менший від кута ABC і записують: ∠MNP ∠ABC. Надалі говорячи «сума кутів» матимемо на увазі суму величин цих кутів. Основна властивість величини кута. Якщо про- мінь OC ділить кут AOB на два кути AOC і COB то ∠AOB ∠AOC + ∠COB рис. 61. O A C B M B C D A Рис. 61 Рис. 62

slide 33:

3. Промінь. Кут. Вимірювання кутів 31 Задача. На рисунку 62 ∠ ∠ AMC DMB ∠ ° BMC 118 . Знайдіть 1 кут AMB. Розв’язання. Маємо: ∠ ∠ +∠ AMC AMB BMC ∠ ∠ +∠ DMB DMC BMC. Оскільки ∠ ∠ AMC DMB то ∠ ∠ AMB DMC. Запишемо: ∠ +∠ +∠ ∠ ° AMB BMC CMD AMD 180 . Тоді 2 ∠ AMB + 118° 180°. Звідси ∠ ° AMB 31 . Відповідь: 31°. 1. Як називають фігуру утворену точкою що належить пря- мій та однією із частин на які ця точка ділить пряму Як при цьому називають дану точку 2. Як позначають промінь 3. Які два промені називають доповняльними 4. Як називають фігуру утворену двома променями зі спіль- ним початком та однією із частин на які ці промені ділять площину Як при цьому називають дані промені їхній спільний початок 5. Як позначають кут 6. Який кут називають розгорнутим 7. Як називають частини на які пряма ділить площину 8. Які два кути називають рівними 9. Що називають бісектрисою кута 10. У яких одиницях вимірюють кути 11. Яка градусна міра розгорнутого кута 12. Як називають кут градусна міра якого дорівнює 90° 13. Який кут називають гострим 14. Який кут називають тупим 15. Що можна сказати про величини рівних кутів 16. Що можна сказати про кути величини яких рівні 17. Сформулюйте основну властивість величини кута. 1 Часто замість «Знайдіть градусну міру кута...» говорять: «Знайдіть кут...».

slide 34:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 32 практ Ичні за Вдання 49.° Проведіть два промені AB і AC так щоб вони не були доповняльними. Побудуйте до кожного із цих променів доповняльний промінь. Позначте й запишіть усі утворені промені. 50.° Проведіть відрізок AB і два промені AB і BA. Чи є ці промені доповняльними Відповідь обґрунтуйте. 51.° Накресліть кут MNE і проведіть промені NA і NC між його сторонами. Запишіть усі кути що утворилися. 52.° Проведіть промені OA OB OC і OD так щоб промінь OC проходив між сторонами кута AOB а промінь OD — між сторонами кута BOC. 53. • Накресліть два промені так щоб їхня спільна частина була: 1 точкою 2 відрізком 3 променем. Впра ВИ 54.° Пряма EF перетинає прямі AB і CD рис. 63. Укажіть: 1 усі промені що утворилися з початком у точці M 2 усі пари доповняльних променів з початком у точці K. 55.° Запишіть усі промені які зображено на рисунку 64. Укажіть які з них є доповняльними променями з по- чатком у точці O. K F D B C A M E O M B C A D A B D E C Рис. 63 Рис. 64 Рис. 65 56.° Чи можна кут який зображено на рисунку 65 позна- чити так: 1 ∠ABC 3 ∠ADC 5 ∠ACE 7 ∠BDE 2 ∠ACD 4 ∠DCA 6 ∠BCD 8 ∠ECD

slide 35:

3. Промінь. Кут. Вимірювання кутів 33 57.° Запишіть усі кути які зображено на рисунку 66. A E D C B A B C D E O F О B A C Рис. 66 Рис. 67 Рис. 68 58.° На рисунку 67 ∠ ∠ ∠ ∠ ∠ AOB BOC COD DOE EOF. 1 Який промінь є бісектрисою кута AOC кута DOF кута BOF 2 Бісектрисою яких кутів є промінь OC 59.° На рисунку 68 промінь OC — бісектриса кута AOB. Чи можна сумістити накладанням: 1 кути AOC і BOC 2 кути AOC і AOB 60.° Промінь BD ділить кут ABC на два кути. Знайдіть: 1 кут ABC якщо ∠ ° ABD 54 ∠ ° CBD 72 2 кут CBD якщо ∠ ° ABC 158 ∠ ° ABD 93 . 61.° Промінь OP проходить між сторонами кута MOK. Знай- діть кут MOP якщо ∠ ° MOK 172 ∠ ° POK 85 . 62.° Чи правильне твердження: 1 будь-який кут менший від тупого — гострий 2 кут менший від розгорнутого — тупий 3 кут менший від тупого у 2 рази — гострий 4 сума двох гострих кутів більша за прямий кут 5 кут менший від розгорнутого кута у 2 рази є більшим за будь-який гострий кут 6 кут більший за прямий — тупий 63.° Із вершини прямого кута BOM рис. 69 проведено два промені OA та OC так що ∠BOC 74° ∠AOM 62°. Знайдіть кут AOC. O B C A M Рис. 69

slide 36:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 34 64.° Із вершини розгорнутого кута ACP рис. 70 проведено два промені CT і CF так що ∠ACF 158° ∠TCP 134°. Знайдіть кут TCF. 65.° Кут CEF дорівнює 152° промінь EM проходить між його сторонами кут CEM на 18° більший за кут FEM. Знайдіть кути CEM і FEM. 66.° Промінь AK належить куту BAD. Знайдіть кути BAK і DAK якщо кут BAK у 7 разів менший від кута DAK і ∠ ° BAD 72 . 67.° На рисунку 71 рівні кути позначено дужками. Знайдіть кути ABC MKE і STK якщо за одиничний кут узято: 1 кут ABC 2 кут MKE. B A C M K E S T K Рис. 71 68. • Точки A B і C розміщено на прямій так що AB 32 см AC 48 см BC 8 см. Чи є промені AB і AC доповняль- ними 69. • На рисунку 72 кут ABC прямий ∠ABE ∠EBF ∠FBC промені BD і BK — бісектриси кутів ABE і FBC відпо- відно. Знайдіть кут DBK. B C K F E D A A B C D E F O Рис. 72 Рис. 73 A C P F T Рис. 70

slide 37:

3. Промінь. Кут. Вимірювання кутів 35 C O D A B F O E M K Рис. 74 Рис. 75 70. • На рисунку 73 ∠AOC ∠COD ∠DOF промінь OB — бі- сектриса кута AOC промінь OE — бісектриса кута DOF ∠BOE 72°. Знайдіть кут AOF. 71. • На рисунку 74 ∠AOB ∠DOC. Чи є ще на цьому рисунку рівні кути Відповідь обґрунтуйте. 72. • Кути FOK і MOE рівні рис. 75. Чи рівні кути FOM і KOE 73. • Промінь BK є бісектрисою кута CBD ∠ABK 146° рис. 76. Знайдіть кут CBD. 74. • Промінь BK є бісектрисою кута CBD ∠CBD 56° рис. 76. Знайдіть кут ABK. 75. • На скільки градусів повертається за 1 хв: 1 хвилинна стрілка 2 годинна стрілка 76. • Знайдіть кут між стрілками го- динника якщо вони показують: 1 3 год 2 6 год 3 4 год 4 11 год 5 7 год. 77. •• Кут ABC дорівнює 30° кут CBD — 80°. Знайдіть кут ABD. Скільки розв’язків має задача 78. •• Знайдіть кут MOK якщо ∠MON 120° ∠KON 43°. Скільки розв’язків має задача 79. •• Промінь проведений з вершини прямого кута ділить його на два кути. Доведіть що кут між бісектрисами кутів що утворилися дорівнює 45°. 80. •• Як маючи шаблон кута що дорівнює 70° побудувати кут який дорівнює 40° 81. •• Як маючи шаблон кута що дорівнює 40° побудувати кут який дорівнює: 1 80° 2 160° 3 20° C K D A B Рис. 76

slide 38:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 36 82. •• Як використовуючи шаблон кута що дорівнює 13° по- будувати кут який дорівнює 2° 83. Як побудувати кут який дорівнює 1° використовуючи шаблон кута що дорівнює: 1 19° 2 7° 84. Проведіть шість прямих що перетинаються в одній точці. Чи правильно що серед кутів які при цьому утворилися є кут який менший від 31° с пост Ерігайт Е рИсуйт Е конструюйт Е фантазуйт Е 85. Не відриваючи олівця від паперу прове- діть через дев’ять точок рис. 77 чотири відрізки повертатися у вихідну точку не обов’язково. 4. с уміжні та вертикальні кути Означення. Два кути називають суміжними якщо в них одна сторона спільна а дві інші є доповняльними променями. На рисунку 78 кути MOE і EON суміжні. Теорема 4.1. Сума суміжних кутів дорівнює 180°. Доведення.   Нехай кути AOC і COB суміжні рис. 79. Треба довести що ∠ +∠ ° AOC COB 180 . E O N M C O B A Рис. 78 Рис. 79 Оскільки кути AOC і COB суміжні то промені OA та OB є доповняльними. Тоді кут AOB розгорнутий. Отже ∠AOB 180°. Промінь OC належить куту AOB. За основною власти- вістю величини кута маємо: ∠ +∠ ∠ ° AOC COB AOB 180 .  Рис. 77

slide 39:

4. Суміжні та вертикальні кути 37 Означення. Два кути називають вертикальними якщо сторони одного кута є доповняльними променями сто- рін другого. На рисунку 80 кути AOB і COD вертикальні. Очевидно що при перетині двох прямих утворюються дві пари вертикальних кутів відмінних від розгорнутого. На рисунку 80 кути AOC і BOD також вертикальні. Теорема 4.2. Вертикальні кути рівні. Доведення.   Якщо вертикальні кути є розгорнутими то вони рівні. На рисунку 81 кути 1 і 2 вертикальні та відмінні від роз- горнутого. Треба довести що ∠1 ∠2. Кожний із кутів 1 і 2 суміжний із кутом 3. Тоді ∠1 + ∠3 180° і ∠ +∠ ° 2 3 180 . Звідси ∠ °−∠ 1 180 3 і ∠2 180° - ∠3. Отримуємо що градусні міри кутів 1 і 2 рівні а отже рівні й самі кути.  O A B C D 3 1 2 A B E F P C D Рис. 80 Рис. 81 Рис. 82 Задача. На рисунку 82 ∠ ∠ ABE DCP. Доведіть що ∠ +∠ ° FBC BCP 180 . Розв’язання. ∠DCP + ∠BCP 180° оскільки кути DCP і BCP — суміжні. Кути DCP і ABE рівні за умовою. Кути ABE і FBC рівні як вертикальні. Отже ∠ ∠ DCP FBC. Тоді ∠ +∠ ° FBC BCP 180 .    1. Які два кути називають суміжними 2. Чому дорівнює сума суміжних кутів 3. Які два кути називають вертикальними 4. Сформулюйте теорему про властивість вертикальних кутів.

slide 40:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 38 практ Ичні за Вдання 86.° Накресліть три кути: гострий прямий і тупий. Для кожного з них побудуйте суміжний кут. 87.° Накресліть два нерівних суміжних кути так щоб їхня спільна сторона була вертикальною. Впра ВИ 88.° Укажіть пари суміжних кутів рис. 83. а A B C D б O K M P E в E F M N C E F A B C D г Рис. 83 89.° Чи є кути ABC і DBE вертикальними рис. 84 A B C D E в A B C D E б A B C D E а Рис. 84 90.° Скільки пар суміжних кутів зо- бражено на рисунку 85 Назвіть їх. Укажіть пари вертикальних кутів. 91.° Чи можуть два суміжних кути дорівнювати: 1 24° і 156° 2 63° і 107° Відповідь обґрунтуйте. O A C D B Рис. 85

slide 41:

4. Суміжні та вертикальні кути 39 92.° Знайдіть кут суміжний із кутом: 1 29° 2 84° 3 98° 4 135°. 93.° Чи може пара суміжних кутів складатися: 1 із двох гострих кутів 2 із двох тупих кутів 3 із прямого та тупого кутів 4 із прямого та гострого кутів 94.° Один із суміжних кутів — прямий. Яким є другий кут 95.° Знайдіть кут суміжний із кутом ABC якщо: 1 ∠ABC 36° 2 ∠ABC 102°. 96.° Знайдіть кути 2 3 і 4 рис. 86 якщо ∠ ° 1 42 . 97.° Знайдіть суміжні кути якщо: 1 один із них на 70° більший за другий 2 один із них у 8 разів менший від другого 3 їхні градусні міри відносяться як 3 : 2. 98.° Знайдіть суміжні кути якщо: 1 один із них у 17 разів більший за другий 2 їхні градусні міри відносяться як 19 : 26. 99.° Чи є правильним твердження: 1 для кожного кута можна побудувати тільки один вертикальний кут 2 для кожного кута відмінного від розгорнутого можна побудувати тільки один суміжний кут 3 якщо кути рівні то вони вертикальні 4 якщо кути не рівні то вони не вертикальні 5 якщо кути не вертикальні то вони не рівні 6 якщо два кути суміжні то один із них гострий а дру- гий — тупий 7 якщо два кути суміжні то один із них більший за другий 8 якщо сума двох кутів дорівнює 180° то вони суміжні 9 якщо сума двох кутів не дорівнює 180° то вони не суміжні 10 якщо два кути рівні то суміжні з ними кути теж рівні 1 2 3 4 Рис. 86

slide 42:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 40 11 якщо суміжні кути рівні то вони прямі 12 якщо рівні кути мають спільну вершину то вони вертикальні 13 якщо два кути мають спільну сторону то вони су- міжні 100. • Сума двох кутів утворених при перетині двох прямих дорівнює 140°. Доведіть що ці кути вертикальні. 101. • Знайдіть кути які утворюються при перетині двох прямих якщо: 1 сума двох із них дорівнює 106° 2 сума трьох із них дорівнює 305°. 102. • Знайдіть кути які утворюються при перетині двох прямих якщо різниця двох із них дорівнює 64°. 103. • Три прямі перетинаються в одній точці рис. 87. Знай- діть ∠ +∠ +∠ 1 2 3. 104. • Прямі AB CD і MK перетинаються в точці O рис. 88 ∠АОC 70° ∠MОB 15°. Знайдіть кути DOK AOM і AOD. 105. • Знайдіть кут між бісектрисами суміжних кутів. 106. • Знайдіть кут між бісектрисами вертикальних кутів. 107. • Кути ABF і FBC суміжні ∠ ° ABF 80 промінь BD на- лежить куту ABF ∠ ° ABD 30 . Знайдіть кут між бісек- трисами кутів DBF і FBC. 108. • Кути AOB і BOC суміжні промінь OD — бісектриса кута AOB кут BOD на 18° менший від кута BOC. Знай- діть кути AOB і BOC. 109. • Знайдіть суміжні кути MKE і PKE якщо кут FKE на 24° більший за кут PKE де промінь KF — бісектриса кута MKE. 1 2 3 O A C B D K M Рис. 87 Рис. 88

slide 43:

5. Перпендикулярні прямі 41 M A B C K B A C D E F M Рис. 89 Рис. 90 110. • На рисунку 89 ∠ +∠ ° MAB ACB 180 . Доведіть що ∠MAB ∠KCB. 111. • На рисунку 90 ∠ ∠ MBC BEF. Доведіть що ∠ABE + + ∠BED 180°. 112. • Два кути мають спільну сторону а їхня сума дорів- нює 180°. Чи можна стверджувати що ці кути є су- міжними с пост Ерігайт Е рИсуйт Е конструюйт Е фантазуйт Е 113. Розріжте фігуру зображену на ри- сунку 91 на шість частин двома пря- мими. 5. перпендикулярні прямі На рисунку 92 позначено чотири кути утворені при пере- тині прямих a і b. Легко показати зробіть це самостійно що коли один із кутів прямий наприклад кут 1 то й кути 2 3 і 4 теж прямі. Означення. Дві прямі називають перпендикулярними якщо при їх- ньому перетині утворився прямий кут. На рисунку 92 прямі a і b перпенди- кулярні. Пишуть: a b ⊥ або b a ⊥ . Рис. 91 1 a b 2 4 3 Рис. 92

slide 44:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 42 На рисунку 93 прямі AD і BC не пер- пендикулярні. При їхньому перетині утво- рилися пара рівних гострих кутів і пара рівних тупих кутів. Величину гострого кута що утворився називають кутом між прямими AD і BC. Якщо прямі перпендикулярні то вважають що кут між ними дорівнює 90°. Зі сказаного випливає що кут між двома прямими не перевищує 90°. Означення. Два відрізки називають перпендикуляр- ними якщо вони лежать на перпендикулярних прямих. На рисунку 94 відрізки AB і CD перпендикулярні. Пи- шуть: AB CD ⊥ . A C D B B A C D D C B A Рис. 94 Так само можна розглядати перпендикулярність двох променів променя та відрізка прямої та променя відрізка та прямої. Наприклад на рисунку 95 зображено перпенди- кулярні відрізок CD і промінь AB. На рисунку 96 зображено пряму a та перпендикулярний до неї відрізок AB кінець B якого належить прямій a. A B C D A B a Рис. 95 Рис. 96 O A B C D Рис. 93

slide 45:

5. Перпендикулярні прямі 43 У такому випадку говорять що з точки A на пряму a опущено перпендикуляр AB. Точку B називають основою перпенди- куляра AB. Довжину перпендикуляра AB називають відстанню від точки A до прямої a. Якщо точка A належить прямій a то природно вважати що відстань від точки A до прямої a до- рівнює нулю. На рисунку 97 зображено перпендикуляр OM який опу- щено з точки O на пряму AB. Якщо основа цього перпенди- куляра точка M належить відрізку AB променю AB то довжину відрізка OM називають відстанню від точки O до відрізка AB променя AB. Якщо точка належить відрізку променю то природно вважати що відстань від цієї точки до відрізка променя дорівнює нулю. Опустимо з точки A на пряму a перпендикуляр AB рис. 98. Нехай X — довільна точка прямої a відмінна від точки B. Відрізок AX називають похилою проведеною з точ- ки A до прямої a. Теорема 5.1. Через кожну точку прямої проходить лише одна пряма перпендикулярна до даної. Доведення.   Позначимо на прямій AB довільну точ- ку M і побудуємо прямий кут CMB рис. 99. Тоді CM AB ⊥ . Припустимо що через точку M проходить ще одна пря- ма MD відмінна від CM і перпендикулярна до прямої AB. Розглянемо випадок коли промінь MD належить куту CMB. Тоді за основною властивістю величини кута ∠CMB ∠CMD + ∠DMB. Звідси ∠CMB ∠DMB. Проте насправді O M B A A B X a A M B D C Рис. 97 Рис. 98 Рис. 99

slide 46:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 44 ∠ ∠ ° CMB DMB 90 . Отже наше припущен- ня неправильне. Аналогічно розглядають випадок коли промінь MC належить куту DMB.  Ви вмієте через довільну точку M яка не належить прямій a проводити пряму b перпендикулярну до прямої a рис. 100. Те що така пряма b є єдиною доведемо в п. 7. 1. Які дві прямі називають перпендикулярними 2. Яким символом позначають перпендикулярні прямі 3. Що називають кутом між двома прямими які перетина- ються 4. Які два відрізки називають перпендикулярними 5. Що називають відстанню від точки до прямої 6. Скільки через кожну точку прямої можна провести пря- мих перпендикулярних до даної практ Ичні за Вдання 114.° Перерисуйте в зошит рисунок 101. Користуючись косин- цем проведіть через точку M пряму перпендикулярну до прямої a. a M a M a M a M а б в г Рис. 101 115.° Проведіть пряму c і позначте на ній точку K. Корис- туючись косинцем проведіть через точку K пряму перпендикулярну до прямої c. M a b M a b Рис. 100

slide 47:

5. Перпендикулярні прямі 45 116.° Проведіть пряму d і позначте точку M яка їй не нале- жить. За допомогою косинця проведіть через точку M пряму перпендикулярну до прямої d. 117.° Накресліть кут ABK який дорівнює: 1 73° 2 146°. Позначте на промені BK точку C і проведіть через неї прямі перпендикулярні до прямих AB і BK. 118.° Накресліть два перпендикулярних відрізки так щоб вони: 1 перетиналися та не мали спільного кінця 2 не мали спільних точок 3 мали спільний кінець. 119.° Накресліть два перпендикулярних промені так щоб вони: 1 перетиналися 2 не мали спільних точок. Впра ВИ 120.° На рисунку 102 прямі AC і DK перпендикулярні. Чи перпендикулярні: 1 відрізки AB і BK 2 відрізки BC і DF 3 промені BC і BK 4 відрізок AB і промінь FD 121.° Чи може кут між прямими дорівнювати: 1 1° 2 80° 3 90° 4 92° 5 101° 122. • Доведіть що коли бісектриси кутів AOB і BOC перпен- дикулярні то точки A O і C лежать на одній прямій. 123. • На рисунку 103 AB CD ⊥ ∠COK 42° ∠MOK + ∠BOK 130°. Знайдіть: 1 кут MOK 2 кут MOD. 124. • На рисунку 104 AC DK ⊥ OB BF ⊥ ∠ ° DBO 54 . Знай- діть кут ABF. A B K C F D K B M A O D C K A B D O C F Рис. 102 Рис. 103 Рис. 104

slide 48:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 46 125. • Кут ABC дорівнює 160° промені BK і BM проходять між сторонами цьо- го кута й перпендикулярні до них. Знайдіть кут MBK. 126. • На рисунку 105 BF AC ⊥ BD BK ⊥ . Доведіть що ∠ ∠ ABD FBK. 127. • На рисунку 105 ∠ABD ∠FBK ∠DBF ∠KBC. Доведіть що BF AC ⊥ . 128. •• Із вершини кута ABC який дорівнює 70° проведено промені BD і BF так що BD BA ⊥ BF BC ⊥ промені BD і BC належать куту ABF. Знайдіть кути DBF і ABF. 129. Користуючись косинцем і шаблоном кута який дорів- нює 17° побудуйте кут який дорівнює: 1 5° 2 12°. 130. Користуючись косинцем і шаблоном кута який дорів- нює 20° побудуйте кут який дорівнює 10°. с пост Ерігайт Е рИсуйт Е конструюйт Е фантазуйт Е 131. На рисунку 106 пряма перетинає всі сторони восьмикутника. Чи може пряма перетинати всі сторони три- надцятикутника не проходячи через жодну з його вершин 6. а ксіоми У попередніх пунктах було доведено чотири теореми. Щоразу доводячи нову властивість фігури ми спиралися на раніше відомі геометричні факти. Наприклад під час дове- дення теореми про вертикальні кути була використана влас- тивість суміжних кутів. Керуючись цим принципом ми до- ведемо ще багато нових теорем. Проте вже зараз на початко- вому етапі вивчення геометрії виникає природне запитання: якщо властивості геометричних фігур вивчають за принципом Рис. 106 A B C K F D Рис. 105

slide 49:

6. Аксіоми 47 «нове зі старого» то повинні існувати найперші початкові факти і тоді на чому базується обґрунтування їхньої справж- ності Адже до них ніяких істинних тверджень не було. Розв’язати цю проблему можна в єдиний спосіб: прийняти перші властивості без доведення. Так і роблять математики. Ці властивості називають аксіомами. За аксіоми вибирають твердження які є простими оче- видними та не викликають сумнівів. Адже недарма слово «аксіома» що походить від грецького «аксіос» означає «гідне визнання». Деякі аксіоми були сформульовані в попередніх пунктах. Вони називалися основними властивостями. Частину аксіом ми не виділяли якимось спеціальним чи- ном а просто формулювали як наочно очевидні твердження. Зокрема у п. 2 було сформульовано аксіоми: для будь-яких двох точок існує єдиний відрізок для якого ці точки є кінцями кожний відрізок має певну довжину кожний кут має певну величину. Ми спиралися й на деякі інші істинні твердження при- йняті без доведення тобто за суттю на аксіоми але сформу- льовані в неявному вигляді. Наприклад у п. 1 описуючи рисунок 13 ми фактично використали таку аксіому: якою б не була пряма існують точки які належать цій прямій і точки які не належать їй. Аксіоми використовують не тільки в математиці. Нерідко в повсякденному житті будь-яке істинне твердження що не потребує обґрунтування називають аксіомою. Наприклад говорять: «Після березня настане квітень. Це аксіома». Аксіоми виникають не лише на основі практики або спо- стережень. Для будь-якого громадянина України Конституція — це перелік аксіом. Тому аксіому можна розглядати як закон або правило. Проте закони правила гри приймають тобто вони виникають у результаті домовленості людей між собою.

slide 50:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 48 Отже аксіоми геометрії можна також розглядати як за- тверджені правила на підставі яких геометри як муляри зводять будівлю науки рис. 107. Рис. 107 Тоді у вас може виникнути запитання: «Невже геометрію можна сприймати як гру наприклад таку як шахи» Пев- ною мірою — так. Проте при цьому слід розуміти що шахові правила а отже і сама гра виникли завдяки людській фан- тазії. Разом з тим геометричні правила аксіоми виникли з практики та спостережень. Тому геометрія на відміну від шахів застосовується дуже широко. Якщо ви оберете фах математика то зможете ознайоми- тися із зовсім іншими геометріями які відрізняються від тієї яку ви вивчаєте в школі тим що вони побудовані на інших аксіомах. з історії г Еом Етрії Коли й де виникли перші геометричні відомості Фахівці не відповідають на це запитання однозначно. Деякі вважа- ють що першовідкривачами були єгипетські та вавілонські

slide 51:

З історії геометрії 49 землеміри які жили за 4000 рр. до н. е. інші припускають що геометрія заро- дилася в Стародавньому Єгипті 5000 ро- ків тому. Може здатися дивним але питання коли виникла наука геометрія не ви- кликає суперечок. Історики зійшлися на думці: у VI ст. до н. е. Така одностай- ність на перший погляд уражає адже й до тих часів народи стародавнього світу накопичили величезний обсяг геометричних знань. Напри- клад цілком очевидно що без геоме- тричного досвіду єгиптяни не подарува- ли б світові одне із «семи див світу» — піраміди. І все ж таки чому велика кількість накопичених геометричних фактів нерівносильна існуванню геоме- тричної науки Геометрія стала наукою лише тоді коли її істини почали встановлювати шляхом доведення. Поява «доказової геометрії» пов’язана з іменем першого із «семи мудреців» — Фалеса Мілетського 1 близько 625–547 рр. до н. е. — філософа ученого купця й державного діяча. Задовго до Фалеса було відомо що вертикальні кути рівні що діаметр ді- лить круг на дві рівні частини. Ніхто в істинності цих фактів не сумнівався. А Фалес довів їх тим самим прославив- ши себе. У VI–III ст. до н. е. завдяки вченим Стародавньої Греції таким як Піфагор Евдокс Архіт Теєтет Евклід Архімед геометрія з прикладної науки перетво- рилася на математичну теорію. 1 Мілет — порт у Малій Азії на узбережжі Егейського моря. Стародавній папірус Єгипетські піраміди Фалес Мілетський

slide 52:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 50 Книгу за якою вивчали геометрію по- над 2000 років без перебільшення мож- на назвати визначною. Вона має назву «Начала» її автором є Евклід близько 365–300 рр. до н. е.. На жаль про само- го Евкліда мало що відомо. У таких ви- падках постать обростає легендами одна з яких дуже повчальна. Цар Птолемей I запитав Евкліда чи існує більш простий шлях пізнання геометрії ніж той що ви- кладений у «Началах». Евклід відповів: «У геометрії немає царських шляхів». А який же шлях у геометрію обрав Евклід у своїх «Началах» Аксіоматич- ний. У фундаменті науки — перелік найпростіших фактів. Їх називають постулатами від латинського postulatum — вимога й аксіомами. Потім базуючись на них шляхом ло- гічних міркувань доводять усі інші властивості — теореми. «Начала» Евкліда Евклід

slide 53:

Завдання № 1 «Перевірте себе» в тестовій формі 51 Постулатів у Евкліда п’ять. Наведемо перші чотири. I постулат. Потрібно щоб від кожної точки до будь-якої іншої точки можна було провести пряму лінію. II постулат. І щоб кожну пряму можна було необмежено продовжити. III постулат. І щоб з будь-якого центра можна було описати коло будь-якого радіуса. IV постулат. І щоб усі прямі кути були рівні. Про п’ятий постулат ми розкажемо після п. 14. Протягом багатьох століть за популярністю з «Началами» Евкліда могла зрівнятися хіба що Біблія. Так ще наприкінці XIX ст. у ряді європейських країн геометрію викладали за спрощеними виданнями «Начал». І зараз геометрія яку вивчають у школі багато в чому наслідує ідеї Евкліда. за Вдання № 1 « пЕрЕВіртЕ с ЕбЕ» В тЕсто Вій формі 1. Скільки прямих визначають три точки які не лежать на одній прямій А 2 Б 4 В 3 Г 1. 2. Скільки можна провести відрізків які містять дві задані точки А 1 Б 2 В 3 Г безліч. 3. Точка M є внутрішньою точкою відрізка PQ. Яке з поданих тверджень є правильним А PM + MQ PQ В MQ PQ + PM Б PQ PM – MQ Г PM PQ + MQ. 4. Точки A B і C лежать на одній прямій причому BC 8 см AB – BC 8 см. Яке з поданих тверджень є правильним А Точка A — середина відрізка BC Б точка B — середина відрізка AC В точка C — середина відрізка AB Г точки A і B збігаються.

slide 54:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 52 5. Довжина відрізка AB дорівнює 12 см. Скільки існує на прямій AB точок сума відстаней від кожної з яких до кінців відрізка AB дорівнює 14 см А Безліч Б 1 В 2 Г жодної. 6. Довжина відрізка AB дорівнює 12 см. Скільки існує на прямій AB точок сума відстаней від кожної з яких до кінців відрізка AB дорівнює 12 см А жодної Б 2 В безліч Г 1. 7. Два промені є доповняльними якщо: А вони мають спільний початок Б їхнім об’єднанням є пряма й вони мають спільний по- чаток В вони належать одній прямій Г їхнім об’єднанням є пряма. 8. Яке позначення кута зображеного на ри- сунку є неправильним А ∠O Б ∠OMN В ∠MON Г ∠NOM. 9. Яке з поданих тверджень є хибним А Суміжні кути мають спільну вершину Б суміжні кути мають спільну сторону В завжди один із суміжних кутів гострий а другий — тупий Г якщо кути AOC і COB суміжні то промені OA і OB до- повняльні. 10. Яке з поданих тверджень є хибним А Вертикальні кути рівні Б якщо кути рівні то вони вертикальні В вертикальні кути мають спільну вершину Г сторони вертикальних кутів утворюють дві пари допо- вняльних променів. 11. Яке з поданих тверджень є правильним А Перпендикулярні відрізки завжди мають спільну точку Б перпендикулярні промені завжди мають спільну точку В перпендикулярні прямі завжди мають спільну точку Г перпендикулярні промінь і відрізок завжди мають спільну точку. M O N

slide 55:

Головне в параграфі 1 53 го Ло ВнЕ В параграфі 1 Основна властивість прямої Через будь-які дві точки можна провести пряму і до того ж тільки одну. Прямі що перетинаються Дві прямі які мають спільну точку називають такими що перетинаються. Теорема про дві прямі що перетинаються Будь-які дві прямі що перетинаються мають тільки одну спільну точку. Рівні відрізки Два відрізки називають рівними якщо їх можна суміс- тити накладанням. Рівні відрізки мають рівні довжини і навпаки якщо довжини відрізків рівні то рівні й самі відрізки. Основна властивість довжини відрізка Якщо точка C є внутрішньою точкою відрізка AB то відрізок AB дорівнює сумі відрізків AC і CB тобто AB AC + CB. Відстань між точками Відстанню між точками A і B називають довжину від- різка AB. Доповняльні промені Два промені які мають спільний початок і лежать на одній прямій називають доповняльними. Розгорнутий кут Кут сторонами якого є доповняльні промені називають розгорнутим. Рівні кути Два кути називають рівними якщо їх можна сумістити накладанням. Рівні кути мають рівні величини і навпаки якщо вели- чини кутів рівні то рівні й самі кути.

slide 56:

§ 1. Найпростіші геометричні фігури та їхні властивості 54 Бісектриса кута Бісектрисою кута називають промінь з початком у вер- шині кута який ділить цей кут на два рівних кути. Гострий прямий тупий кути Кут градусна міра якого дорівнює 90° називають пря- мим. Кут градусна міра якого менша від 90° називають го- стрим. Кут градусна міра якого більша за 90° але менша від 180° називають тупим. Основна властивість величини кута Якщо промінь OC ділить кут AOB на два кути AOC і COB то ∠AOB ∠AOC + ∠COB. Суміжні кути Два кути називають суміжними якщо в них одна сторона спільна а дві інші є доповняльними променями. Властивість суміжних кутів Сума суміжних кутів дорівнює 180°. Вертикальні кути Два кути називають вертикальними якщо сторони одного кута є доповняльними променями сторін другого. Властивість вертикальних кутів Вертикальні кути рівні. Перпендикулярні прямі Дві прямі називають перпендикулярними якщо при їхньому перетині утворився прямий кут. Теорема про пряму перпендикулярну до даної Через кожну точку прямої проходить лише одна пряма перпендикулярна до даної.

slide 57:

трИкутн ИкИ §2 Як не накладаючи один трикутник на другий дізнатися чи є вони рівними Які властивості притаманні рівнобедреному й рівносторонньому трикутникам Яку «будову» має теорема На ці й багато інших запитань ви знайдете відповіді в цьому параграфі.

slide 58:

§ 2. Трикутники 56 7. рівні трикутники. Висота медіана бісектриса трикутника Розглянемо три точки A B C які не лежать на одній прямій. Сполучимо їх відрізками AB BC CA. Утворена фі- гура обмежує частину площини виділену на рисунку 108 зеленим кольором. Цю частину площини разом з відрізками AB BC і CA називають трикутником. Точки A B C називають вершинами трикутника а відрізки AB BC CA — сторонами трикутника. Трикутник називають і позначають за його вершинами. Трикутник зображений на рисунку 108 позначають так: DABC читають: «трикутник ABC» або DBCA читають: «трикутник BCA» або DACB і т. д.. A B C B A C Рис. 108 Рис. 109 Кути BAC ABC BCA рис. 109 називають кутами три- кутника ABC. У трикутнику ABC рис. 109 наприклад кут B називають кутом протилежним стороні AC а кути A і C — кутами прилеглими до сторони AC сторону AC — стороною проти­ лежною куту B сторони AB і AC — сторонами прилеглими до кута A. Означення. Периметром трикутника називають суму довжин усіх його сторін. Периметр позначають буквою P. Наприклад для периме- тра трикутника MNK використовують позначення P MNK . Означення. Трикутник називають гострокутним якщо всі його кути гострі. Трикутник називають прямокутним якщо один із його кутів прямий.

slide 59:

7. Рівні трикутники. Висота медіана бісектриса трикутника 57 Трикутник називають тупокутним якщо один із його кутів тупий рис. 110. Гострокутний трикутник Прямокутний трикутник Тупокутний трикутник Рис. 110 Означення. Два трикутники називають рівними якщо їх можна сумістити накладанням. На рисунку 111 зображено рівні трикутники ABC і A 1 B 1 C 1 . Записують: Δ Δ ABC ABC 1 1 1 . Ці трикутники можна сумістити так що вершини A і A 1 B і B 1 C і C 1 збігатимуться. Тоді можна записати: ∠ ∠ A A 1 ∠ ∠ B B 1 ∠ ∠ C C 1 AB AB 1 1 BC BC 1 1 CA C A 1 1 . Ті сторони й ті кути які суміщають- ся при накладанні рівних трикутників називають відповідними сторонами й відповідними кутами. Так на рисун- ку 111 сторони AC і A 1 C 1 кути A та A 1 відповідні. Зазвичай на рисунках рівні сторони позначають однаковою кількістю рисо- чок а рівні кути — однаковою кількіс- тю дужок рис. 111. Зауважимо що в рівних трикутни­ ках проти відповідних кутів лежать відповідні сторони і навпаки: проти відповідних сторін лежать відповідні кути. B A C B 1 A 1 C 1 Рис. 111

slide 60:

§ 2. Трикутники 58 Основна властивість рівності трикутників. Для даного трикутника ABC і даного променя А 1 М існує трикут- ник A 1 B 1 C 1 який дорівнює трикутнику ABC такий що AB A 1 B 1 BC B 1 C 1 AC A 1 C 1 і сторона A 1 B 1 належить променю А 1 М а вершина C 1 лежить у заданій півплощині відносно прямої А 1 М рис. 112. C 1 B 1 A 1 C B A М B O A a Рис. 112 Рис. 113 Теорема 7.1. Через точку яка не належить даній прямій проходить тільки одна пряма перпендикулярна до даної. Доведення.   Розглянемо пряму a і точку O яка їй не належить. Припустимо що через точку O проходять дві прямі OA та OB перпендикулярні до пря- мої a рис. 113. За основною властивістю рівності три- кутників існує трикутник O 1 AB який дорів- нює трикутнику OAB такий що AO AO 1 і BO BO 1 рис. 114. Тоді ∠OAB ∠O 1 AB. Отже ∠ ° O AB 1 90 . Звідси ∠OAO 1 180° а отже точки O A O 1 лежать на одній прямій. Аналогічно доводять що точки O B O 1 також лежать на одній прямій. Але тоді прямі OA та OB мають дві точки перетину: O та O 1 . А це суперечить теоремі 1.1. Отже O A B a O 1 Рис. 114

slide 61:

7. Рівні трикутники. Висота медіана бісектриса трикутника 59 наше припущення неправильне. Таким чином через точку O проходить одна пряма перпендикулярна до прямої a.  Можливо ви помітили що означення рівних відрізків рівних кутів і рівних трикутників дуже схожі. Тому доцільно прийняти таке означення рівних фігур. Означення. Дві фігури називають рівними якщо їх можна сумістити накладанням. На рисунку 115 зображено рівні фігури Ф 1 і Ф 2 . Пишуть: Ф Ф 1 2 . Зрозуміло що будь-які дві прямі два промені дві точки рівні. Означення. Перпендикуляр опу- щений з вершини трикутника на пря- му яка містить протилежну сторону називають висотою трикутника. На рисунку 116 відрізки BB 1 і CC 1 — висоти трикутника ABC. Означення. Відрізок який сполучає вершину трикутни- ка із серединою протилежної сторони називають медіаною трикутника. На рисунку 117 відрізок AM — медіана трикутника ABC. Означення. Відрізок бісектриси кута трикутника який сполучає вер шину трикутника з точкою протилежної сторони називають бісектрисою трикутника. C A B 1 B C 1 A C B M Рис. 116 Рис. 117 Ф 1 Ф 2 Рис. 115

slide 62:

§ 2. Трикутники 60 A C L B A C B l c h a m b Рис. 118 Рис. 119 На рисунку 118 відрізок BL — бісектриса трикутни- ка ABC. Кожний трикутник має три висоти три медіани й три бісектриси. Часто довжини сторін трикутника протилежних ку- там A B C позначають відповідно a b c. Довжини висот позначають h a h b h c медіан — m a m b m c бісектрис — l a l b l c . Індекс показує до якої сторони проведено відрізок рис. 119. 1. Як називають і позначають трикутник 2. Що називають периметром трикутника 3. Які існують види трикутників залежно від виду їхніх кутів 4. Який трикутник називають прямокутним тупокутним гострокутним 5. Які два трикутники називають рівними 6. Як називають ті пари сторін і пари кутів рівних трикутни- ків які суміщаються при накладанні 7. Які дві фігури називають рівними 8. Що називають висотою трикутника 9. Що називають медіаною трикутника 10. Що називають бісектрисою трикутника 11. Скільки кожний трикутник має висот медіан бісектрис

slide 63:

7. Рівні трикутники. Висота медіана бісектриса трикутника 61 практ Ичні за Вдання 132.° Накресліть трикутник: 1 гострокутний 2 прямокутний 3 тупокутний. Проведіть із кожної вершини три- кутника висоту. 133.° Перерисуйте в зошит рисунок 120 проведіть висоту спільну для всіх трьох зображених трикутників. У якого з них ця висота розміщена поза трикутником 134.° Перерисуйте в зошит трикутники зображені на рисунку 121 про- ведіть у кожному з них усі ви- соти. а б в Рис. 121 135.° Накресліть довільний трикутник і проведіть усі його медіани. 136.° Накресліть довільний трикутник і проведіть усі його бісектриси. A B D C Рис. 121

slide 64:

§ 2. Трикутники 62 Впра ВИ 137.° Накресліть довільний трикутник позначте його вер- шини буквами M K і E. Укажіть: 1 сторону протилежну куту M 2 кут протилежний стороні MK 3 сторони прилеглі до кута K 4 кути прилеглі до сторони KE. 138.° Запишіть сторони вершини кути трикутника CEF рис. 122. Укажіть: 1 кут протилежний стороні CF 2 кути прилеглі до сторони CE 3 сторону протилежну куту E 4 сторони прилеглі до кута F. 139.° Одна зі сторін трикутника в 5 разів менша від другої та на 25 см мен- ша від третьої. Знайдіть сторони трикутника якщо його периметр дорівнює 74 см. 140.° Сторони трикутника відносяться як 5 : 7 : 11 а сума найбільшої і найменшої сторін дорівнює 80 см. Обчис- літь периметр трикутника. 141.° Периметр трикутника дорівнює 48 см а його сторони відносяться як 7 : 9 : 8. Знайдіть сторони три кутника. 142.° Трикутники APK і MCE рівні кути A і C відповідні PK 10 см. Знайдіть сторону ME. 143.° Трикутники ABC і DEF рівні сторони AB і DE BC і DF відповідні ∠ ° B 32 . Знайдіть кут D. 144.° Трикутники ABC і KTM рівні кути A і M B і K від- повідні ∠ ° C 40 MK 5 см. Знай діть кут T і сторо- ну AB. 145.° Чи є правильним твердження: 1 якщо трикутники рівні то їхні периметри теж рівні 2 якщо периметри двох трикутників рівні то й самі трикутники рівні E F C Рис. 122

slide 65:

7. Рівні трикутники. Висота медіана бісектриса трикутника 63 146.° Які з елементів трикутника — бісектриса медіана ви- сота — завжди належать трикутнику 147.° Який з елементів трикутника — бісектриса медіана висота — може збігатися з його стороною Укажіть вид трикутника для якого це можливо. 148.° 1 Чи може одна висота трикутника належати йому а дві інші — ні 2 Чи може тільки одна висота трикутника збігатися з його стороною 3 У якому трикутнику три висоти перетинаються в його вершині 149. • Медіана BD трикутника ABC розбиває його на два трикутники периметри яких дорівнюють 32 см і 36 см. Знайдіть периметр трикутника ABC якщо BD 10 см. 150. • Медіана трикутника периметр якого дорівнює 60 см розбиває його на два трикутники периметри яких до- рівнюють 36 см і 50 см. Чому дорівнює довжина цієї медіани Впра ВИ дЛя по Втор Ення 151. На рисунку 123 KP PE EF FT 1 см. Які рівні відрізки є ще на цьому рисунку Знайдіть їхні дов - жини. K P E F T Рис. 123 152. Промінь BD розбиває кут ABC який дорівнює 72° на два кути ABD і CBD так що ∠ ∠ ABD CBD 5 . Промінь BK проходить так що промінь BA є бісек- трисою кута DBK. Визначте градусну міру та вид кута DBK.

slide 66:

222 зміст Від авторів .................................................................3 Умовні позначення ......................................................7 Вступ. Що вивчає геометрія ........................................8 § 1. найпростіші геометричні фігури та їхні властивості .... 11 1. Точки та прямі ............................................... 12 2. Відрізок і його довжина .................................. 17 3. Промінь. Кут. Вимірювання кутів .................... 25 4. Суміжні та вертикальні кути ........................... 36 5. Перпендикулярні прямі .................................. 41 6. Аксіоми ......................................................... 46   З історії геометрії ........................................ 48 Завдання № 1 «Перевірте себе» в тестовій формі ....... 51 Головне в параграфі 1 ................................................ 53 § 2. трикутники .......................................................... 55 7. Рівні трикутники. Висота медіана бісектриса трикутника .................................... 56 8. Перша та друга ознаки рівності трикутників ..... 64 9. Рівнобедрений трикутник та його властивості ... 74 10. Ознаки рівнобедреного трикутника .................. 81 11. Третя ознака рівності трикутників ................... 87 12. Теореми ......................................................... 92 Завдання № 2 «Перевірте себе» в тестовій формі ....... 97 Головне в параграфі 2 .............................................. 100 § 3. паралельні прямі. с ума кутів трикутника ................ 103 13. Паралельні прямі ......................................... 104 14. Ознаки паралельності двох прямих ................ 109   П’ятий постулат Евкліда ............................ 116 15. Властивості паралельних прямих ................... 117 16. Сума кутів трикутника. Нерівність трикутника .................................................. 124 17. Прямокутний трикутник ............................... 133 18. Властивості прямокутного трикутника ........... 140 Завдання № 3 «Перевірте себе» в тестовій формі ..... 144 Головне в параграфі 3 .............................................. 146

slide 67:

Зміст 223 § 4. коло та круг. геометричні побудови ...................... 149 19. Геометричне місце точок. Коло та круг ........... 150 20. Властивості кола. Дотична до кола ................. 159 21. Описане та вписане кола трикутника .............. 166 22. Задачі на побудову ....................................... 174 23. Метод геометричних місць точок у задачах на побудову ................................... 185   З історії геометричних побудов .................. 191 Завдання № 4 «Перевірте себе» в тестовій формі ..... 193 Головне в параграфі 4 .............................................. 194 Вправи для повторення за курс 7 класу .................... 197   Дружимо з комп’ютером ........................... 207 Відповіді та вказівки до вправ ................................. 212 Відповіді до завдань «Перевірте себе» в тестовій формі ............................................... 218 Предметний покажчик ............................................ 219 Походження математичних термінів ...................... 221

authorStream Live Help